Христина Лукащук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христина Лукащук
На Форумі видавців у Львові, 12 вересня 2014
Народилася1972(1972)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменниця
Сфера роботиобразотворче мистецтво[1] і література[1]
Мова творівукраїнська
Жанрповість, роман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукащук.

Христи́на Лукащу́к (нар. 1972, Львів) — українська художниця, письменниця, ілюстраторка, архітекторка, блогерка, галеристка, лекторка, співзасновниця "Школи практичного мінімалізму"[2].

Біографія

Народилась 1972 року у Львові. Разом зі середньою загальноосвітньою школою закінчила дитячу художню школу[3][4].

Навчалась у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша (спеціальність художня кераміка). Закінчила Львівський державний аграрний університет за спеціальністю «Архітектура будівель і споруд»[5][3][4].

Працювала у сфері архітектури. Була директором ЛКП «Місторемпроект»[5][3][4].

У 2000–2006 рр. брала участь у виставках декоративно-прикладного мистецтва. 2001 р. — персональна виставка живопису на склі «Великодня»[5] у Львівському музеї етнографії[3][4].

2010[6] - 2014рр. - заснувала арт-галерею "Коралі".

Авторка та ілюстраторка серії біографічних артбуків "Микола Лемик" та "Михайло Сорока" про однойменних героїв визвольної боротьби, де оповідь рівною мірою творять як текст, так і художнє оформлення. Вийшли 2018 року у видавництві Discursus[7][8][9][10].

Блогерка на Штука на Zbruc.eu[2].

Відзнаки

  • Лауреат конкурсу романів, кіносценарію та п'єс «Коронація слова» у 2008[5], 2009, 2010, 2012 роках[3].
  • Спецвідзнака за найкращий еротичний твір 2012 року «Курва» на міжнародному літературному конкурсі романів, кіносценарію та п'єс «Коронація слова»[11].
  • Переможниця традиційного щорічного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (м. Дніпропетровськ) за 2015 рік — за високохудожні твори, спрямовані на духовне та патріотичне виховання дітей та юнацтва[4].
  • Найкращі дитячі ілюстратори незалежної України[12]
  • «Книжка року’2018». Короткі списки. Номінація «Дитяче свято»: Михайло Сорока та Микола Лемик [13]
  • Запорізька книжкова толока 2018 р.: ІІІ місце у номінації "Мистецька література" Христина Лукащук за книги Михайло Сорока та Микола Лемик.
  • Переможниця в номінації «Ілюстрована книжка року» «Топ БараБуки»: «Сова, яка хотіла стати жайворонком» письменниця Галина Вдовиченко («Чорні вівці»)[14].
  • книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» письменниця Галина Вдовиченко «Чорні вівці» з ілюстраціями Христини Лукащук ввійшла в довгі списки претендентів на «Книга року ВВС-2018»
  • книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» письменниця Галина Вдовиченко «Чорні вівці» з ілюстраціями Христини Лукащук ввійшла до міжнародного каталогу «Білі круки 2019» («White Ravens 2019»)


Бібліографія

Друкувалась у часописі «Дзвін» (поезія)[3].

Також друком вийшли такі книжки:

  • «Без назви…» (поезії). — Львів, 1999[3];
  • «Негламур» (образки з життя). — Львів: Піраміда, 2006[3];
  • «Ванільне небо» (образки з життя). — Львів: Коло, 2007[3][4];
  • «Стриптиз» (поезії). — Львів, 2008[3].
  • «Рожевий і ще раз рожевий» (повість). — Львів: Піраміда, 2009[3].
  • «Експортерка» (2010)[3]
  • «Фреска» (2010)[15][3]
  • «Жити сьогодні» (2011)[3]
  • «Лялька-мотанка» (2011)[3]
  • «Олюднені» (2012)[3]
  • «Курва» (роман). — Харків: КСД, 2013[3].
  • «Казка про Майдан».— Львів: Видавництво Старого Лева, 2014[16][3][4]
  • "CONTE SUR MAÏDAN". - Paris: Les Éditions Bleu & Jaune, 2015
  • «Таємничий обід».— Львів: Видавництво Старого Лева, 2015[4]
  • "Любов практична". - Чернівці: Книга ХХІ, 2016
  • "Мозаїка Різдва". - Дрогобич. Львів: Коло, Harbuz, 2017
  • "Микола Лемик ". Брустури: Discursus, 2018
  • "Михайло Сорока ". Брустури: Discursus, 2018

ілюструвала також книжки відомих українських письменників:

  • "Таке цікаве життя" Іра Цілик. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2015
  • "У царстві Лева" Любов Відута. - Чернівці: Чорні вівці, 2015[3][4]
  • "Зайчикове щастя" Лариса Ніцой. - Чернівці: Чорні вівці, 2015[3][4]
  • "Пливи, рибо, пливи" Сергій Жадан. - Чернівці: Чорні вівці, 2016[17]
  • "Легенди чернівців" Христя Венгринюк. - Чернівці: Чорні вівці, 2017
  • "Сова яка хотіла стати жайворонком" Галина Вдовиченко. - Чернівці: Чорні вівці, 2018
  • "Зелена білка" Галина Ткачук. - Київ: Ранок, 2018[3]
  • "Лісовеня Сова" Лариса Денисенко. - Київ: Ранок, 2018

Примітки

  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Без поспіху, зайвих речей та сміття: як оновити себе в новому році
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Христина Лукащук
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Христина Лукащук
  5. ↑ а б в г Лукащук Христина
  6. ↑ Галерея "Коралі"
  7. ↑ Зміст та форма: 7 графічно досконалих книжок
  8. ↑ Михайло Сорока
  9. ↑ Христина Лукащук. Микола Лемик
  10. ↑ Микола Лемик
  11. ↑ Двоякість світу долати любов'ю
  12. ↑ Найкращі дитячі ілюстратори незалежної України
  13. ↑ «Книжка року’2018». Короткі списки. Номінація «Дитяче свято»
  14. ↑ «Топ БараБуки»: переможці 2018 року
  15. ↑ Фреска
  16. ↑ «Казка про Майдан» на сайті видавництва
  17. ↑ 7 запитань ілюстратору: Христина Лукащук

Посилання

Інтерв'ю

  • Христина Лукащук: «Все навколо дихає, пульсує, випромінює еротизм»
  • Христина ЛУКАЩУК: «Мої твори — не еротичні, а відверті»
  • Призерка «Коронації слова» Христина Лукащук: українці соромляться еротичної тематики. Главред. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  • Ілюструю книжки для дітей: Христина Лукащук


українська література Це незавершена стаття про українську письменницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Христина_Лукащук&oldid=32744246