BaraBooka

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БараБука. Простір української дитячої книги
Логотип
Логотип
Посилання barabooka.com.ua
Комерційний Ні
Тип портал
Мови українська
Започатковано Осінь 2013
Стан працює
Адреса офісу Київ

БараБука. Простір української дитячої книги"[1] — перший український професійний інформаційний ресурс про видання для дітей та юнацтва.

Історія[ред. | ред. код]

Ресурс започатковано восени 2013 року українською дитячою письменницею Тетяною Щербаченко[2] та Фондом культури та інновацій «Футура». Головний напрям роботи сайту — рецензії на книжки, причому в центрі уваги перебувають українські автори, художники, перекладачі. Як пояснює редакція сайту, одне із завдань порталу — підтримка українського автора, художника та перекладача, об'єднання книжкових ініціатив.

На думку фахівців з видавничої справи поява порталу стала помітним явищем 2014 року[3].

Проєкти[ред. | ред. код]

Родинний клуб[ред. | ред. код]

У грудні 2014 року було відкрито родинний клуб «Барабуки»[4], який організовує зустрічі для малечі та батьків з українськими письменниками, художниками і всіма, хто прагне, аби діти читали більше хороших книжок. Найчастіше зустрічі відбуваються у форматі Родинних субот у приміщенні Національного музею Т. Шевченка. Графік та деталі найближчих зустрічей можна дізнатися на фейсбук-сторінці Родинного клубу «Барабуки».

Щорічний топ видань для дітей[ред. | ред. код]

Наприкінці кожного року редакція БараБуки складає та презентує список найкращих, на думку авторів та експертів порталу, українських дитячих книжок.

У ТОП-6 найкращих видань для дітей від БараБуки 2014 року увійшли такі видання:

Список найкращих родинних видань 2015 року за версією БараБуки:

Переможці 2018 року[5]:

  • номінація «Ілюстратори року»: Романа Романишин та Андрій Лесів за пізнавальну книжку «Я так бачу» («Видавництво Старого Лева»),
  • номінація «Дебют року в прозі»: Наталія Матолінець за роман «Варта у Грі» («АССА»),
  • номінація «Дебют року в ілюстрації»: Катерина Сад за книжку-картинку «Ідея на мільйоооооон» («Видавництво Старого Лева»),
  • номінація «Дебют видавництва»: «Легенда», м. Київ (за книжку Тетяни Стрижевської «Де ESC з моїх халеп?»,
  • номінація «Поетична книжка року»: «Раз овечка, два овечка» Галини Крук, ілюстрації Ольги Барабах («Віват»),
  • номінація «Перша книжка малюка»: вімельбух «Новорічні канікули» Інни Рудої («Каламар»),
  • номінація «Пізнавальна книжка року»: «Вільям Шекспір» Валентини Вздульської, іл. Марія Мороз («ІПІО»),
  • номінація «Родинна книжка року»: «Ням! Готують діти» Маші Сердюк, Юлії Нієдри, Марі Кінович («Братське»),
  • номінація «Ілюстрована книжка року»: «Сова, яка хотіла стати жайворонком», текст: Галина Вдовиченко, ілюстрації: Христина Лукащук («Чорні вівці»),
  • номінація «Підліткова книжка року»: «Знає тільки Мару» Олени Рижко (видавничий центр «Академія»),
  • номінація «Підліткове фентезі року»: «Дитя песиголовців» Володимира Арєнєва, іл. Олександра Продана («Києво-Могилянська академія» / «АССА»),
  • номінація «Соціальний проект року»: «Це зробила вона» / «Це теж зробила вона» («Видавництво»),
  • номінації «Вибір читачів» за результатами читацького голосування перемогла книжка «Зуб» (авторка та ілюстраторка Надьожна (Надія Кушнір), «Книгаренька»).

Спецвідзнаки 2018 року:

  • «Легенда української дитячої літератури»: Сергій Іванюк (Оксеник) «Вбивство п'яної піонерки» («Видавництво Старого Лева»),
  • «Партнерство року»: видавництво «Книгаренька» спільно з Літературною агенцією «BaraBooka» (книжка-картинка Надьожної «Зуб»),
  • «Інтерактивний книжковий проект року»: «Мистецький Арсенал» спільно з «New Cave Media» за проєкт «Знайомство з Туконі» (за мотивами історії Оксани Були «Туконі. Мешканець лісу», «Видавництво Старого Лева»),
  • «За яскравий гумор»: Сергій Лоскот за повість «Таємне завдання капітана Кепа», іл. Віталій Бугара («Ранок»),
  • «Політ в дитліт»: Таня Малярчук за повість «Mox nox», іл. Катя Слонова («Видавництво Старого Лева»),
  • «Медіапроект року»: «Книга-мандрівка. Україна» (Green Penguin + «#книголав»),
  • «За популяризацію науки серед підлітків»: «ЛакіБукс» (книжки Кузька Кузякіна «#Щотакематематика?», Андрія Тужикова «Коротка історія технологій, або Як зрозуміти свій ґаджет», Аліни Штефан «Літо довжиною в ДНК»),
  • «Книжковий PR року»: «1+1 Media» за проєкт «Щоденник Лоли» (видавництво «#книголав»).

Презентації книжок[ред. | ред. код]

Одним із напрямків співпраці БараБуки з видавцями є презентація книжкових новинок у різних просторах. Низку презентацій за участі авторів і художників було проведено у Книгарні Є, а також під час виставок та фестивалів (Форум видавців у Львові, Книжковий арсенал, Країна мрій тощо).

Експерти[ред. | ред. код]

Творче забезпечення здійснюється за участі експертної ради, членами якої є[6]:

Команда[ред. | ред. код]

Очолює команду БараБуки Тетяна Стус (Щербаченко) — авторка дитячих книжок, артменеджерка, член журі премій та рейтингів у галузі дитячої літератури.

Редактор — Ольга Купріян, літературний критик, книжковий блогер, авторка літератури для підлітків.

Менеджер зі зв'язків з громадськістю — Анна Третяк, дослідниця дитячої літератури, літературний критик. 

Організатори подій у просторі БараБука — Анастасія Музиченко, дітознавиця[прояснити] та літературний критик, і Галина Ткачук, дитяча письменниця та дослідниця дитячої літератури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БараБука [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] kyiv.dityvmisti.ua
  2. а б в г Енциклопедія дитячої літератури онлайн. Медіаграмотність. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 10.02.2015.
  3. Оксана Хмельовська (24.12.2014). Книжкові відкриття-2014 від знаних книголюбів. Читомо. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 10.02.2015.
  4. Простір української дитячої книги відкриває «Родинний клуб БараБуки». Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 25 грудня 2014.
  5. «Топ БараБуки»: переможці 2018 року. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  6. а б в г д е Рада експертів Порталу. Рада Експертів Порталу. Простір української дитячої книги. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 23.03.2015.
  7. Марина Дорош (25 квітня 2014). Енциклопедія дитячої літератури онлайн. Медіаграмотність. Архів оригіналу за 10.02.2015. Процитовано 10.02.2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]