Ліна Біленька
| Енгеліна Тимофіївна Студецька | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Ангеліна (Енгеліна) Григор'єва |
| Псевдо | Ліна Біленька |
| Народилася | 10 січня 1925 (99 років) с. Некрасове (Вінницький район) Вінницька область |
| Громадянство |  СРСР→  Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Пуща-Водиця Київ |
| Діяльність | Українська література |
| Відома завдяки | поетеса |
| Alma mater | ВДПУ |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| У шлюбі з | Скеля-Студецький Микола Миколайович (1921–2002) |
Лі́на Біле́нька (справжнє ім'я — Студе́цька Ангелі́на Тимофі́ївна, дівоче прізвище — Григо́р'єва) (10 січня 1925 р., с. Некрасове, Вінницький район, Вінницька область) — дитяча поетеса, членкиняНаціональної спілки письменників України (1995).[1]
Біографія
Народилася 10 січня 1925 р. в с. Юзвин (тепер — Некрасове Вінницького району) на Вінниччині. Закінчила Вінницький педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни. Працювала лаборантом в альма-матер, коректором в обласній друкарні, редактором реклами, інспектором архівного відділу при облвиконкомі, старшим техніком на заводі радіоелектроапаратури. У 1982–1984 рр. була секретаркою і літконсультантом Вінницької письменницької організації. У 1995 р. разом з чоловіком — письменником Миколою Студецьким переїжджає на Київщину. Згодом оселяється у Будинку ветеранів сцени в Пущі-Водиці (Київ).[2]
Творчість
Пише переважно для дітей. Перша публікація — у 1945 р. в газеті «Вінницька правда». Згодом її ліричні поезії і твори для дітей публікуються в українській періодиці.
Її поезії притамання природність образного мислення, простота висловлення. Домінуючою у творчості авторки є змалювання природи. Притаманний сатиричний жанр з відтінком гумору, також інтимна лірика
Авторка книжок: «Українським дітям у всьому світі» (1990), «Три зошити» (1991), «Весела книжечка для малят» (1991, у співавторстві з Петром Головатюком), «Цок, цок — іде цапок» (1992), «Арфа» (1996), «Сонячний букварик» (2000), "Казка про камінець і його друзів" (2011), "Казка про мишку-мандрівницю" (2011), "Заметіль" (2011), "Жаб'ячий концерт" (2011), "Заєць і зайченя" (2011), "Горобець" (2011).
Твори перекладені балкарською, кабардинською і російською мовами.
Джерела і література
- Письменники Вінниччини : довідник / ініціатор Людмила Лихогляд ; ред. Петро Гордійчук ; упоряд., дизайн, верстка Андрій Стебелєв. — Вінниця : Консоль, 2019. — 116 с. — ISBN 978-617-583-222-6. — С. 9.
- З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 23-24.
- Журавель, М. Ліні Біленькій — 75 // Літературна Україна. — 2000. — 27 січня.
- Степовий, М. А в душі — дитинства слід… // Камертон-ікс. — 1994. — № 34. — 15 вересня.
- Степовий, М. Її знають діти у Канаді і зовсім мало — у Вінниці // Вінницька газета. — 1994. — 7 червня.
- Звірик, А. Сині птиці: («Три зошити») // Камертон-ікс. — № 16. — 1993. — 7 травня.
Примітки
- ↑ Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6.. — С. 31.
- ↑ Чернова, Олександра. Коли скінчилася вистава… // Сайт «День». — 2013. — 10 серпня.
Посилання
|
Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |