Бреликів
| Село
|
Бреликів (пол. Brelików) — село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — 210 осіб (2011[1]).
Розташування
Бреликів знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.
Історія
Вперше зустрічається в документі 1676 року як власність маршалка Руське воєводства Костянтина-Криштофа Вишневецького. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. Греко-католики села належали до парафії Ваньківа Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка. У 1921 р. в селі нараховувалось 68 будинків і 540 мешканців, з них 220 371 греко-католик, 158 римо-католик і 11 юдеїв. Більшість земель, нафтопромисел і панський маєток належали Голинським, які в 1939 р. в останні години перед приходом Червоної армії втекли через Сян, а тому уникнули виселення на Сибір. Маєток розграбовано, а після війни в ньому влаштовано держгосп.
На 01.01.1939 в селі було 870 жителів, з них 580 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 250 поляків (працівники копальні нафти), 20 євреїв[2].
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване[5] на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки і в селі організовано держгосп.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 112 | 22 | 81 | 9 |
| Жінки | 98 | 17 | 61 | 20 |
| Разом | 210 | 39 | 142 | 29 |
Пам’ятки
- Капличка в оточенні 4 старих дубів.
- Два будинки довоєнної побудови.
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 41, 119.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
- Brylików // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 394. (пол.)
- Шлях екомузею «Голе»(пол.)
Адміністративний центр: Устрики-Долішні | ||
| Міста |  | |
| Села | Бандрів • Береги Долішні • Бреликів • Войтківка • Войткова • Воля-Мацькова • Воля Романова • Гошів • Гошовець • Дашівка • Дзвиняч Долішній • Завадка • Задвір'я • Коросно • Ліскувате • Ліщовате • Лобізва • Лобозев-Дольни • Лодина • Мочари • Новосілки Козицькі • Рівня • Ропенка • Середниця • Станкова • Телешниця Ошварова • Телешниця Сянна • Устянова-Дольна • Устянова • Юречкова • Ялове • Ямна Горішня • Ямна Долішня | |
| Поселення | ||
| Колишні населенні пункти | Арламів • Воля-Мацькова • Дашівка • Грузова • Ямна Долішня • Ямна Горішня • Квасинина • Смільниця • Соколе • Стебник • Трійця • Штайнфельс | |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |