Костянтин-Криштоф Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин-Христофор Вишневецький
Konstanty Krzysztof Wiśniowiecki p.jpg
Псевдо Константій; Константин Христофор Вишневецький
Народився 1633(1633)
Збараж чи Біла Криниця
Помер 17.08.1686 чи 26.08.1686
Поховання Латинський катедральний собор
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Знання мов російська
Титул князь
Посада Брацлавські воєводи, воєвода белзький і Підляські воєводиd
Військове звання воєвода підляський, воєвода брацлавський, воєвода белзький
Рід Вишневецькі
Батько князь Януш Вишневецький
Мати Катерина Євгенія Тишкевич
Брати, сестри  • Дмитро Юрій Вишневецький
У шлюбі з 1) Урсула Тереза Мнішек, 2) Анна Ходоровська
Діти Францишка Людвіка (від 1-ої дружини), Януш Антоній, Михайло Сервацій (оба від 2-ої дружини)
Герб

Костянтин-Христофор Вишневецький гербу Корибут (1633 — 17 серпня чи 26 серпня 1686) — князь, військовик, урядник Речі Посполитої.

Біографія[ред. | ред. код]

Другий син великого конюшого коронного князя Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич, брат краківського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького, нероздільний товариш усіх його звитяжних трудів для Вітчизни.

Брав участь у московсько-польській війні (1660), битві з турками під Хотином (1673) та під Віднем (1683). Член Тишовецької конфедерації (1655), був маршалком сеймиків руського воєводства (1669). У 1686 році був комісаром до Журавненського трактату.

Був співвласником містечка Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівської області). Посади: воєвода підляський (з 1673), брацлавський (з 1677), белзький (з 1678), староста осецький.[1]

Був похований у латинському катедральному соборі Львова.

Сім'я[ред. | ред. код]

Анна Ходоровська

Одружений двічі: перша дружина — Урсула Тереза Мнішек (пол. Urszula Teresa Mniszech (Mniszchowna)) (†1668), донька каштеляна сондецького Францішка Бернарда Мнішека від другої дружини Барбари зі Жмиґроду Стадницької. Від цього шлюбу була одна донька — Францішка Людвіка (в деяких генеалогічних таблицях подається, що цей шлюб був безпотомний, а донька народилась у другому шлюбі); друга дружина — Анна Ходоровська (1661/1663—1711), донька литовського підкоморія Кшиштофа Ходоровського і Катерини (?Анни) Яблоновської. Від другого шлюбу мав двох синів, які були останніми з роду князів Вишневецьких (по чоловічій лінії):

Після смерті чоловіка княгиня Анна з Ходоровських Вишневецька вийшла вдруге заміж за маршалка надворного (пізніше великого) литовського — графа Яна Кароля Дольського, народила йому доньку та двох синів, які померли в юному віці. Була близькою знайомою гетьмана Івана Мазепи, вела з ним довготривае листування. Сприяла одруженню князя Михайла Сервація Вишневецького, що був сином її першого чоловіка від першого шлюбу, з Катериною Дольською, донькою її другого чоловіка від першого шлюбу. Овдовівши вдруге в 1695 році княгиня Анна прожила ще 16 років, померла і похована у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]



Попередник
 ?
POL województwo podlaskie IRP COA.svg Воєвода підляський
1673-1677
POL województwo podlaskie IRP COA.svg Наступник
 ?
Попередник
Ян Потоцький
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1677-1678
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Марцін Замойський
Попередник
Дмитро Юрій Вишневецький
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода белзький
1678-1686
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Ян Казімєж Замойський