Деревінський Олег Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 29 червня 2021, заснована на цій версії.
Ф
Олег Деревінський
Особисті дані
Повне ім'я Олег Михайлович Деревінський
Народження 17 липня 1966(1966-07-17) (58 років)
  Київ, УРСР
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983—1987 СРСР «Динамо» (Київ) 0 (0)
1984—1985 → СРСР «Динамо» (Ірпінь) 18 (1)
1987—1991 СРСР «Металіст» (Харків) 86 (1)
1991—1993 Польща «Вісла» (Краків) 28 (1)
1993—1994 Україна «Темп» (Шепетівка) 36 (1)
1994 Україна «Зірка-НІБАС» 5 (0)
1995—1996 Україна «Металург» (З) 39 (2)
1996—1997 Україна «Кривбас» 17 (0)
Суддівська діяльність
Місто Київ
Категорія національна
Роки Змагання Ігор
1997—2000 Україна ААФУ
2000—2004 Україна Друга ліга
2002—2006 Україна Перша ліга
2005—2012 Україна Прем'єр-ліга 89

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Михайлович Деревінський (нар. 17 липня 1966,Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник. По завершенні кар'єри гравця став арбітром, обслуговував матчі чемпіонату України.

Кар'єра гравця

Вихованець школи київського «Динамо», перші тренери — Володимир Іжко і В'ячеслав Семенов. Грав за дубль київського клубу, в 1987 році провів 6 ігор за команду в Кубку Федерації футболу СРСР. У 1984-1985 роках виступав за «Динамо» з Ірпеня. У 1987 році перейшов до харківського «Металіста». У складі харків'ян провів 5 років, разом з командою виграв Кубок СРСР. Зіграв 3 матчі в Кубку володарів Кубків УЄФА 1988/89[1]

Після розпаду СРСР став гравцем краківської «Вісли». Провів два сезони в Польщі, після чого повернувся в Україну, перейшовши в шепетівський «Темп». Потім грав за кіровоградську «Зірку», запорізький «Металург» і криворізький «Кривбас», де й завершив кар'єру гравця.

Закінчив Харківський інститут фізкультури.

Кар'єра арбітра

З 1997 року - футбольний суддя. Обслуговував матчі регіонального рівня, з 2000 року — матчі Другої ліги, з 2002 року — матчі Першої ліги України. Дебютував у вищій лізі 30 квітня 2005 року, на матчі «Іллічівець» (Маріуполь) — «Металург» (Донецьк). Всього, в період з 2005 по 2012 рік, як головний арбітр відсудив 89 матчів вищої ліги. У 2010 році обслуговував Фінал Кубка України між сімферопольською «Таврією» і донецьким «Металургом», в якому показав 13 жовтих і 2 червоні картки, а також призначив пенальті, який пізніше був визнаний помилковим[2]. З 2012 року працює спостерігачем арбітражу на матчах чемпіонату України.

З 2015 року працює тренером в дитячо-юнацькій школі київського «Арсеналу»[3].

Досягнення

Особисте життя

Син Олексій також став футбольним арбітром[4] і судить матчі Прем'єр-ліги.

Примітки

  1. ↑ Деревінський Олег в єврокубках за українські команди
  2. ↑ Експертна комісія ФФУ: пенальті призначений помилково
  3. ↑ Дитяча футбольна школа. Офіційний сайт ФК Арсенал Київ
  4. ↑ Алексей Деревинский – арбитр матча «Горняк-Спорт» – «Энергия». gornyak-sport.net (рос.). Процитовано 28 січня 2021.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деревінський_Олег_Михайлович&oldid=32855472