Корнійко Василь Харитонович
| Корнейко Василь Харитонович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
1924 Юрченкове | |||
| Смерть |
27 березня 1944 Вознесенськ | |||
| Поховання | Вознесенськ | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Приналежність |
.svg){kind=small} Радянська армія | |||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||
| Рід військ | піхота | |||
| Роки служби | 1942–1944 | |||
| Звання | гвардії молодший лейтенант | |||
| Формування | 20-а гвардійська стрілецька дивізія | |||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
 Корнійко Василь Харитонович у Вікісховищі | ||||
Корнейко Василь Харитонович[1] (1924 — 27 березня 1944) — радянський військовик, учасник німецько-радянської війни, гвардії молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).
Біографія
Народився у 1924 році в селі Юрченкове (нині — Чугуївський район Харківської області) в сім'ї службовця. Українець. Навчання розпочав у місцевій школі, проте через часту зміну місця служби батька — військового юриста, продовжувати навчання довелось у різних місцях. Закінчив 9 класів.
З початком німецько-радянської війни повернувся до рідного села, працював трактористом у Печенізькій МТС. У липні 1942 року разом з сім'єю був змушений евакуюватись до Узбекистану. До лав РСЧА призваний Сирдар'їнським РВК Ташкентської області у вересні 1942 року. У боях за Харківщину влітку 1943 року був поранений. Після виписки зі шпиталю направлений на курси молодших лейтенантів. По закінченні курсів призначений командиром кулеметного взводу.
8 березня 1944 року у бою за село Тихий Приют Казанківського району Миколаївської області разом зі своїм взводом потай від супротивника висунувся вперед і раптовим кидком увірвався до ворожих траншей. У цьому бою особисто знищив 4-х ворогів. Взводом захоплений один військовий автомобіль та дві повозки з військовим майном[2].
Особливо командир кулеметного взводу 60-го гвардійського стрілецького полку 20-ї гвардійської Червонопрапорної ордена Суворова Криворізької стрілецької дивізії 37-ї армії 3-го Українського фронту гвардії молодший лейтенант В. Х. Корнейко відзначився під час форсування річки Південний Буг. В ніч з 25 на 26 березня 1944 року в районі села Натягайлівка (нині в межах міста Вознесенськ) на чолі групи з 7 бійців під сильним кулеметно-мінометним вогнем ворога першими форсували річку Південний Буг. Протягом двох діб утримували плацдарм на правому березі, відбивши за цей час 4 контратаки супротивника та знищивши до 25 ворожих солдатів і один станковий кулемет[3].
27 березня 1944 року загинув у бою. Похований у братській могилі в місті Вознесенську Миколаївської області.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії молодшому лейтенанту Корнейку Василю Харитоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу[4] (посмертно).
Також нагороджений орденом Червоної Зірки (23.03.1944).
Література
- Подвиги во имя Отчизны: очерки о Героях Советского Союза — харьковчанах. — Харьков: Прапор, 1974, стор. 286-287.
Примітки
- ↑ Лобойченко, Володимир Васильович (2013). Мій рідний край Чугуївщина. Харків: Золоті сторінки. с. 287. ISBN 978-966-400-269-8.
- ↑ Нагородний лист на представлення до ордену Червоної Зірки (рос.)
- ↑ Нагородний лист на представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13.09.1944 року (рос.)
Посилання
| |||||||
