Ріхард Райманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріхард Райманн
нім. Richard Reimann
Народився 2 листопада 1892(1892-11-02)
Мінден, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер 28 жовтня 1970(1970-10-28) (77 років)
Роттах-Егерн, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна, Друга світова війна, Французька кампанія і німецько-радянська війна
Військове звання  Генерал зенітних військ
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Рятувальна медаль
Рятувальна медаль
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Ріхард Райманн (нім. Richard Reimann; 2 листопада 1892, Мінден — ​​28 жовтня 1970, Роттах-Егерн) — німецький воєначальник, генерал зенітних військ. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

4 грудня 1911 року вступив в 43-й польовий артилерійський полк. Закінчив військове училище в Меці (1913). Учасник Першої світової війни, командир взводу. 14 вересня 1914 року поранений, потім служив в запасному дивізіоні свого полку. Пройшов підготовку з обслуговування гармат, закріплених на автомобілях. У червні-серпні 1916 року — командир розрахунку зенітної гармати. У 1916-19 роках — співробітник артилерійської випробувальної комісії. В січні-березні 1919 року — доброволець в складі гвардійської стрілецької кавалерійської дивізії, брав участь в боях з комуністами в районі Берліна. У червні-вересні 1920 року — член Добровольчого корпусу Северина. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, командував батареєю, був радником інспекції озброєнь і спорядження. З 1 червня 1929 року — командир батареї 1-го артилерійського полку, одночасно у вересні-листопаді 1929 року — інструктор зенітних курсів в Кенігсберзі, а в квітні-липні і в серпні-вересня 1930 року — 1-х курсів автомобільних гармат. 1 липня 1932 року переведений у відділ балістики і спорядження Управління озброєнь Імперського військового міністерства.

1 квітня 1935 року перейшов на службу в люфтваффе і призначений радником Імперського міністерства авіації, з 11 червня 1936 року — начальник групи. З 1 жовтня 1936 року — командир інструкторського дивізіону училища зенітної артилерії в Вістрові. 1 жовтня 1937 року очолив навчальний штаб того ж училища, а 1 лютого 1938 року — все училище. З 15 жовтня 1939 року — командир 8-го зенітного полку, з 3 червня 1940 року — вищий командир училищ зенітної артилерії. 20 грудня 1941 року призначений командиром 1-го зенітного корпусу, що діяв на Східному фронті. З 20 квітня 1942 року — командир 18-ї зенітної дивізії, з 10 березня 1943 року — інспектор зенітної артилерії «Схід». 1 жовтня 1943 року очолив 1-й зенітний корпус і командував ним до кінця війни. Брав участь в боях в Криму, потім відійшов до Польщі, а потім до Чехословаччини. 14 травня 1945 року заарештований органами СМЕРШ в Празі. Утримувався в різних таборах. 8 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Білоруського округу засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1991.