Летовіцит
| Летовіцит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Let[2] |
| Хімічна формула | (NH₄)₃H(SO₄)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 7.AD.20 |
| Dana 8 | 28.1.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
 Летовіцит у Вікісховищі | |
Летовіцит (рос. летовицит; англ. letovicite; нім. Letovicit m) — мінерал, кислий сульфат амонію ланцюжкової будови.
Загальний опис
Хімічна формула: (NH4)3H[SO4]2.
Містить (%): NH3 — 20,67; SO3 — 64,76; H2O — 14,57.
Сингонія моноклінна. Вид призматичний. Форми виділення: дрібні псевдогексагональні пластинки та зернисті маси, пластинчасті двійники. Спайність ясна по (001). Густина 1,83. Безбарвний до білого. Прозорий. Злам нерівний.
Утворюється при горінні відвалів на вугільних шахтах. Рідкісний.
За назвою родововища Летовіце (Моравія, Чехія), J. Sekanina, 1932.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Летовіцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Летовіцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
