Фаяліт
| Фаяліт | |
|---|---|
 кристал фаяліту на жеоді кристобаліту, Coso Hot Springs, Каліфорнія | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Fa[2] |
| Хімічна формула | Fe2[SiO4] |
| Клас мінералу | ортосилікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AC.05[3] |
| Dana 8 | 51.3.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | темно-зелений, коричневий, чорний |
| Форма кристалів | короткостовпчасті призми |
| Сингонія | ромбічна |
| Просторова група | просторова група Pbnmd[4] |
| Спайність | погана по {010} |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 6,5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | напівпрозорий до непрозорого |
| Колір риси | біла |
| Густина | 4,39 |
| Розчинність | У HCl не розчиняється, в концентрованій H2SO4 швидко розкладається з утворенням гелю SiO2 |
| Інші характеристики | |
| Плавкість | Тпл. 1200 °C |
| Названо на честь | Фаял[3] |
| Типова місцевість | Фаял[3] |
 Фаяліт у Вікісховищі | |
Фаяліт (англ. fayalite; нім. Fayalit m) — мінерал класу силікатів. Ортосилікат заліза острівної будови, крайній член ізоморфного ряду олівіну. Назва минерального виду походить від назви острова Фаял (Азорські острови), де він був вперше знайдений(C.G.Gmelin, 1840).
Синоніми: неохризоліт, перидот залізистий, скло залізне, файяліт, хризоліт залізистий.
Опис
Хімічна формула Fe2SiO4.
Містить(%): FeО — 70,6; SiO2 — 29,4. Домішки: MgO, MnO, ZnO, Fe2O3.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: кристали схожі на кристали олівіну, також таблитчасті, короткопризматичні; часто — суцільні скупчення. Спайність ясна по (010), недосконала по (100). Густина 4,2-4,4. Тв. 6,75-7,25. Колір зеленувато-жовтий, або бурштиново-жовтий. Окиснені відміни — бурувато-коричневі. Блиск скляний. Риса біла. Важливий контактово-метаморфічний мінерал.
Розповсюдження
Фаяліт зустрічається в кислих і лужних магматичних породах, а також у збагачених залізом метаморфічних породах. Зустрічається в термально метаморфізованих або регіонально метаморфізованих осадах з великою кількістю заліза, у ґранітних та діабазових пегматитах. Часто — у кварцових сієнітах, асоціаціях з геденбергітом, ґрюнеритом, альмандином, евлітом, арфведсонітом. Знахідки: долина Радау (Гарц, ФРН), Бавено, Новара (П'ємонт, Італія), гори Мансьє (Швеція), Мурн-Маунтінз (Ірландія), Рокпорт (шт. Массачусетс, США), Прибайкалля (РФ).
Різновиди
Розрізняють:
- фаяліт манґанистий, манґанфаяліт (різновид фаяліту, який містить 5-20 % Mn2SiO4),
- ферифаяліт (продукт зміни фаяліту манґанистого — (Fe3+,Fe2+, Mn2+,Ca)[SiO4],
- таласкіт (фаяліт з пегматитів Таласької долини Киргизії).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фаяліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фаяліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Фаялит в базе webmineral.com (англ.)
