Адольф цу Шаумбург-Ліппе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:09, 8 липня 2021, створена ZERTINHO (обговорення | внесок) (Виправив DEFAULTSORT)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф цу Шаумбург-Ліппе
нім. Adolf zu Schaumburg-Lippe
Світлина Адольфа до 1905 року
Ім'я при народженніАдольф Вільгельм Віктор
Народився20 липня 1859(1859-07-20)[1][2]
Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Помер9 липня 1916(1916-07-09)[1][2] (56 років)
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1]
ПохованняMausoleum Bückeburgd
ПідданствоНімецька імперія
Діяльністьвійськовик, регент
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
ЧленствоCorps Saxonia Göttingend і Corps Borussia Bonnd[3]
Титулпринц Шаумбург-Ліппе
Посадарегент князівства Ліппе-Детмольд
Військове званнягенерал кінноти
Термін18951897
ПопередникВольдемар цур Ліппе
НаступникЕрнст Ліппе-Бістерфельд
Конфесіялютеранство
РідЛіппе
БатькоАдольф I Георг
МатиЕрміна цу Вальдек-Пірмонт
Брати, сестриІда цу Шаумбург-Ліппе, Георг цу Шаумбург-Ліппе і Ерміна цу Шаумбург-Ліппе
У шлюбі зВікторія Прусська
Дітине було
Нагороди
орден Чорного орла орден Корони орден дому Гогенцоллернів Pour le Mérite орден Вюртемберзької корони

Принц Адольф Вільгельм Віктор цу Шаумбург-Ліппе (нім. Adolf Wilhelm Viktor zu Schaumburg-Lippe), (нар. 20 липня 1859 — пом. 9 липня 1916) — принц Шаумбург-Ліппе з дому Ліппе, син князя Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та принцеси Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Зять кайзера Фрідріха III. Генерал кінноти прусської армії. Один із командувачів німецького війська в часи Першої світової війни.

Біографія

Народився 20 липня 1859 року у Бюккебурзі. Був сьомою дитиною та четвертим сином в родині спадкоємного принца Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та його дружини Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Мав старших сестер Ерміну й Іду та братів Георга, Германа та Отто Генріха. Правлячим князем Шаумбург-Ліппе в той час був їхній дід Георг Вільгельм. У листопаді 1860 року він помер, і престол успадкував Адольф Георг.

У 18721874 роках освітою Адольфа та його брата Отто Генріха відав гувернер Губерт Максиміліан Ерміш.

Фото з заручин

У 1890 році під час візиту к Марії цу Від зустрівся із прусською принцесою Вікторією, сестрою кайзера Вільгельма II. У тому ж році відбулося їхнє весілля. Церемонія вінчання 31-річного Адольфа та 24-річної Вікторії пройшла 19 листопада в Берліні. Після церемонії відбувся бенкет, на якому імператор Вільгельм щиро запевняв подружжя в «його захисті та дружній турботі».

Після тривалого медового місяця, під час якого пара відвідала кілька країн, молодята оселилися в палаці Шаумбург в Бонні. Через певний час у Вікторії стався викидень. Дітей у них не було.

Принц служив у гусарському полку «Король Вильгельм I» № 7. У 18951897 роках був регентом князівства Ліппе-Детмольд через душевну хворобу князя Александра.

Під час Першої світової війни був заступником Генерального командувача VIII армійського корпусу.

Помер у Бонні 9 липня 1916 року. Похований у мавзолеї Бюккебургу.[4]

Нагороди

Генеалогія

Філіп II цу Шаумбург-Ліппе
 
Юліана Гессен-Філіпстальська
 
Георг I
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
Георг I
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
Віктор II
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Вільгельм
 
 
 
 
 
Іда цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
Георг II
 
 
 
 
 
Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адольф I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адольф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #136785832 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. (unspecified title)Corps Borussia Bonn.
  4. Мавзолей Бюккебургу [1] (англ.)

Література

  • Josef Niesen: Bonner Personenlexikon. 3., verbesserte und erweiterte Auflage. Bouvier, Bonn 2011, ISBN 978-3-416-03352-7.

Посилання