Іванківська волость (Прилуцький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:51, 18 липня 2021, створена Xsandriel (обговорення | внесок) (Скасовано перше редагування (користувача Sergoop), виконане після версії 10801817 користувача LastStep)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванківська волость
Центр Іванківці
Площа 19 419 (1885)
Населення 12 592 осіб (1885)
Густота 59.3 осіб / км²

Іванківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Прилуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Іванківці.

Станом на 1885 рік — складалася з 26 поселень, 28 сільських громад. Населення 12592 осіб (6058 чоловічої статі та 6534 — жіночої), 2010 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 14098 13101
Приватної власності 5033 3169
Казенної власності 40 6
Іншої власності 248 198
Загалом 19419 16474

Основні поселення волості:

  • Іванківці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір за 30 верст від повітового міста, 1760 осіб, 307 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, лавка, базари по вівторках, 2 кузні, 33 вітряних млини, 4 маслобійних заводів. За 12 верст — цегельний завод.
  • Гурбинці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір, 1398 осіб, 258 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по четвергах, 17 вітряних млинів, маслобійний, пивоварний і винокурний заводи.
  • Дігтярі — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 1400 осіб, 213 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, лавка, базари по п'ятницях, кузня, 4 вітряних млини, маслобійний завод.
  • Гнатівка — колишнє державне та власницьке село при річці Лисогір, 669 осіб, 121 двір, православна церква, вітряний млин.
  • Леляки — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 950 осіб, 163 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
  • Горобіївка — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1500 осіб, 226 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 кузні, 25 вітряних млинів, 5 маслобійних заводів.
  • Охиньки — колишнє державне та власницьке село при річці Селезень, 1470 осіб, 249 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 3 лавки, базари по понеділках, кузня, 2 водяних і 25 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Савинці — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1986 осіб, 295 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по неділях, кузня, 38 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Хукалівка — колишнє власницьке хутір при річці Глинна, 304 особи, 48 дворів, постоялий будинок, кузня, 2 вітряних млини, маслоробний і винокурний заводи.

Джерела

Примітки