Паула Рисікко
| Паула Рисікко | |
|---|---|
 | |
| Голова Парламенту Фінляндії | |
| 5 лютого 2018 — 24 квітня 2019 | |
| Попередник | Марія Логела |
| Наступник | Антті Рінне |
| Міністр внутрішніх справ Фінляндії | |
| 22 червня 2016 — 5 лютого 2018 | |
| Попередник | Петтері Орпо |
| Наступник | Кай Мюккянен |
| Міністр транспорту і у справах місцевого самоврядування | |
| 24 червня 2014 — 29 травня 2015 | |
| Попередник | Генна Вірккунен |
| Наступник | Анне Бернер |
| Міністр соціального забезпечення і охорони здоров'я | |
| 22 червня 2011 — 24 червня 2014 | |
| Попередник | Юха Регула |
| Наступник | Лаура Рятю |
| Депутат Едускунти | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 19 березня 2003 |
|
| |
| Народилася |
4 червня 1960 Юлігярмя, Південня Остроботнія, Вазакська губернія, Фінляндія |
| Відома як | політична діячка |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Національність | фінка |
| Alma mater | Університет Тампере |
| Політична партія | Національна коаліція |
| У шлюбі з | Гейккі Рисікко |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Паула Рисікко (фін. Paula Sinikka Risikko в дівоцтві Пелттарі фін. Pelttari; нар. 4 червня 1960, Юлігярмя, Південня Остроботнія, Вазакська губернія, Фінляндія) — фінський політик, член парламенту від партії Національна коаліція з 19 березня 2003.
Життєпис
У минулому — міністр соціального забезпечення та охорони здоров'я в уряді Катайнена (2011–2014), міністр транспорту та у справах місцевого самоврядування в кабінеті Олександра Стубба (2014–2015), міністр внутрішніх справ в уряді Сіпіля (2016–2018), голова парламенту Фінляндії (з лютого 2018 по 24 квітня 2019).
Народилася 4 червня 1960 в місті Юлігярмя (Фінляндія).
Працювала медсестрою, вчителем і керівником, обрана в Парламент Фінляндії.
З 22 червня 2011 по 24 червня 2014 на посаді міністра соціального забезпечення і охорони здоров'я в кабінеті уряду Катайнена.
2 травня 2014 оголосила про намір боротися за пост голови партії Національна коаліція і відповідно за крісло прем'єр-міністра в уряді Фінляндії[1].
Згідно з опитуваннями громадської думки, разом з Яном Вапаавуорі зайняла другу позицію після Олександра Стубба (24 % опитаних у віці старше 60 років хотіли би бачити Паулу майбутнім прем'єр-міністром)[2].
З 24 червня 2014 — міністр транспорту та у справах місцевого самоврядування в кабінеті Олександра Стубба.
З 22 червня 2016 — міністр внутрішніх справ в уряді Сіпіля[3]. Експерт з питань Російської федерації[4].
5 лютого 2018 обрана спікером фінського парламенту, змінивши на цій посаді Марію Логелу[5].
Родина
Примітки
- ↑ Паула Рисикко вступает в борьбу за пост председателя Коалиционной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 2 травня 2014. }}
- ↑ Опрос: граждане хотят видеть следующим премьером Александра Стубба // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 19 травня 2014. }}
- ↑ Новые министры принесли присягу // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 22 червня 2016. }}
- ↑ Команда нового главы коалиционеров: Петтери Орпо представил министров // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 21 червня 2016. }}
- ↑ Паула Рисикко стала новым спикером парламента — коалиционерам придется выбрать нового министра внутренних дел. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
Посилання
- Паулы Рисикко — Офіційний сайт Паули Рисікко.
- Paula Risikko (фін.). Eduskunta. Процитовано 18 лютого 2018.
|
