Антті Рінне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
фін. Antti Juhani Rinne
Antti Rinne.jpg
Прем'єр-міністр Фінляндії
6 червня 2019 — 10 грудня 2019
Президент Саулі Нііністьо
Попередник Юга Сіпіля
Наступник Санна Марін
Народився 3 листопада 1962(1962-11-03)[1][2] (58 років)
Гельсінкі, Фінляндія[1]
Відомий як політик, адвокат, профспілковий діяч
Країна Фінляндія
Освіта Гельсінський університет
Політична партія Соціал-демократична партія Фінляндії
anttirinne.fi

Антті Юхані Рінне (фін. Antti Juhani Rinne; нар. 3 листопада 1962(19621103), Гельсінкі) — фінський профспілковий активіст і політик, лідер Соціал-демократичної партії з 2014 р., заступник прем'єр-міністра і міністра фінансів з 2014 по 2015 рр. В 2015 р. обраний до парламенту.[3][4]

Квітень — червень 2019 — Голова парламенту Фінляндії, прем'єр-міністр Фінляндії з 6 червня по 3 грудня 2019 року[5][6]. Покинув пост прем'єр-міністра країни пояснивши це тим, що партнер по коаліції Центристська партія оголосила про недовіру до нього. Антті критикували за страйки в національному авіаперевезнику Finnair, поштовій службі та в інших компаніях[7].

Рінне вивчав право в Гельсінському університеті. Він був урядовцем, профспілковим діячем і юристом. З 2002 по 2005 рр. він очолював профспілкову організацію ERTO, з 2005 по 2010 рр. — Союз найманих працівників, з 2010 по 2014 рр. — Ammattiliitto Pro. Він також був обраний до муніципальної ради Мянтсяля.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.eduskunta.fi/FI/kansanedustajat/Sivut/1274.aspx
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. Antti Rinne. Eduskunta. Процитовано 30 May 2015. 
  4. Council of State - Ministers of Finance. Valtioneuvosto.fi. Процитовано 12 January 2018. 
  5. Antti Rinne appointed as Finland's new PM. Yle Uutiset. Yle Uutiset. 6 June 2019. Процитовано 6 June 2019. 
  6. Pääministeri Antti Rinne jätti hallituksensa eronpyynnön - hallitus jatkaa toimitusministeristönä. Valtioneuvosto (фінською). 2019-12-03. Процитовано 2019-12-03. 
  7. Прем'єр Фінляндії пішов у відставку. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-12-03. 

Посилання[ред. | ред. код]