Томас Гарт Бентон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Харт Бентон
Thomas Hart Benton
Томас Харт Бентон у 1935 році
Народження15 квітня 1889(1889-04-15)
Ніошо, Міссурі, США[1]
Смерть19 січня 1975(1975-01-19) (85 років)
 Канзас-Сіті, Міссурі, США[1]
НаціональністьAmerican
КраїнаСША США
Жанрпобутовий жанр[2] і соціально-артистичний проєктd[2]
НавчанняШкола інституту мистецтв Чикагоd, Академія Жуліана, Інститут мистецтв Канзас-Сіті, Західна військова академіяd і Corcoran College of Art and Designd
Діяльністьхудожник, викладач університету, рисувальник, художник-монументаліст, карикатурист, літограф, графік, педагог, ілюстратор, художник-гравер, скульптор, дизайнер, архітектурний кресляр
Напрямокриджионалізм, муралізм
ВпливДжон Стюартрі Карр
ВчительЖан-Поль Лоран
Відомі учніКеннет Ріліd
ПрацівникЛіга студентів-художників Нью-Йорка, Інститут мистецтв Канзас-Сіті і City and Country Schoold
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури
Твори«Люди Шилмарка (фігурна композиція)»,
«Сіячі. Намальований видатним художником»
БатькоMaecenas Eason Bentond
У шлюбі зРита П'яченца Бентонd
ДітиJessie Bentond
УчасникПерша світова війна
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Національна галерея мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні[4], Музей мистецтва Метрополітен[5], New Mexico Museum of Artd, Далласький музей мистецтв, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Phillips Collectiond, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Художній музей Вірджинії, Національна портретна галерея США, Галерея мистецтв Коркоран, Художня галерея Єльського університету, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Crystal Bridges Museum of American Artd, Брендівайн-Рівер, Michael C. Carlos Museumd[6], Художній музей Північної Кароліни[7], Ackland Art Museumd[8], Гарвардський художній музей, Taubman Museum of Artd[9], Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Нью Бритн музей американського мистецтва і Print Collectiond[10]
Нагороди
CMNS: Томас Гарт Бентон у Вікісховищі

Томас Харт Бентон (англ. Thomas Hart Benton; 15 квітня 1889 - 19 січня 1975) — американський художник і монументаліст. Поряд з Грантом Вудом та Джоном Стюартрі Каррі — один з головних представників американського ріджіоналізма і муралізму. Флюїдні, скульптурні фігури на його картинах демонстрували повсякденних людей на сценах життя в США.

Біографія

Ранні роки

Бентон народився в Неошо, штат Міссурі, у впливовій родині політиків. У нього були дві молодші сестри — Мері та Мілдред, та молодший брат Натаніель. Його мати Елізабет Вайз Бентон, а батько, полковник Меценас Бентон, був юристом і чотири рази обирався конгресменом США. Відомий як "маленький гігант Озарків", Меценас назвав свого сина на честь двоюрідного дядька Томаса Харта Бентона, одного з перших двох сенаторів Сполучених Штатів, обраних від Міссурі.[11] Враховуючи політичну кар’єру батька, Бентон провів своє дитинство, подорожуючи між Вашингтоном, округом Колумбія та Міссурі. Батько відправив його в Західну військову академію в 1905–06, сподіваючись сформувати його для політичної кар’єри. Але Бентон постав проти планів свого батька, оскільки зростав у двох різних культурах. Він хотів розвинути інтерес до мистецтва, який підтримувала його мати. У підлітковому віці він працював карикатуристом американської газети Joplin.[12]

Із заохоченням матері в 1907 році Бентон вступи до Чиказької школи художнього інституту. І вже через два роки він переїхав до Парижа, щоб продовжити мистецьку освіту в Академії Юліана.[13] У роботі в мистецтві мати підтримувала його як фінансово, так і емоційно, поки він не одружився на початку 30-х років. Його сестра Мілдред сказала:

Моя мати була великою силою в його дорослішанні

У Парижі Бентон познайомився з іншими північноамериканськими художниками, такими як мексиканець Дієго Рівера та Стентон Макдональд-Райт, прихильник синхромізму. Під впливом останнього, Бентон згодом прийняв стиль синхроміста.[14]

Перша світова війна

Після навчання в Європі Бентон переїхав до Нью-Йорка в 1912 році та відновив малювання. Під час Першої світової війни він служив у військово-морському флоті США і дислокувався у Норфолку, штат Вірджинія. Його робота, пов'язана з війною, вимагала реалістичної документації та силь вплинула на його більш пізній стиль. Пізніше на війні, класифікованій як «камуфюр», Бентон намалював замасковані кораблі, які увійшли до гавані Норфолк.[15] Його робота була необхідна з кількох причин: пересвідчитися, що американські маляри правильно застосовували камуфляжні схеми, допомагати у виявленні кораблів США, які згодом можуть бути втрачені, та мати записи про маскування кораблів інших військово-морських сил НАТО. Пізніше Бентон сказав, що його робота для ВМС "була найважливішою справою, яку я коли-небудь робив для себе як художника".

Шлюб

У 1922 році Бентон одружився з італійською імігранткою Рітою Піаченце. Вони познайомились, коли Бентон викладав малювання для місцевої організації у Нью-Йорку, де вона була одною з його учениць. Вони були одружені майже 53 роки до смерті Бентона в 1975 році; Ріта померла через одинадцять тижнів після чоловіка. У пари були син Томас Піаченца Бентон (1926 року народження) і дочка Джессі Бентон (1939 року народження).

Кар’єра

The Sowers. Painted by Distinquished Artist, Thomas Benton

Регіоналізм

Повернувшись до Нью-Йорка на початку 1920-х, Бентон оголосив себе «ворогом модернізму»; він розпочав натуралістичну та репрезентативну роботу, нині відому як регіоналізм. Бентон був активним у лівій політиці. Він розширив масштаб своїх робіт «Регіоналіст», що досягло кульмінації його фресок в «Америці сьогодні» в Новій школі соціальних досліджень в 1930-31 роках. У 1984 році компанія AXA Equitable придбала та відреставрувала фрески, щоб повісити у вестибюлі AXA Equitable Tower на 1290 Шостій авеню в Нью-Йорку. У грудні 2012 року AXA подарувала фрески музею мистецтв Метрополітен.

Бентон увірвався до головної течії в 1932 році. Відносно невідомий, він виграв комісію з розпису фресок життя Індіани, запланованих державою на виставці "Століття прогресу 1933 року" в Чикаго. Фрески Індіани викликали суперечки; Бентон малював повсякденних людей і включав зображення подій в історії держави, які деякі люди не хотіли розголошувати. Критики напали на його роботу за показ членів Ку-клукс-клана (KKK) у повних регаліях. Найбільший показник ККК досяг у 1925 р. В Індіані 30% дорослих чоловіків оцінювались членами клану, а в 1924 році члени ККК були обрані в якості губернатора, а також на інші політичні пости.[16]

У 1932 році Бентон також намалював «Мистецтво життя в Америці» - набір великих фресок для раннього сайту Музею американського мистецтва Вітні. Основні панелі включають «Мистецтво міста», «Мистецтво Заходу», «Мистецтво Півдня» та «Мистецтво Індіїї». У 1953 р. П'ять панно було придбано Новим Британським музеєм американського мистецтва в штаті Коннектикут, і з тих пір їх там експонують.

24 грудня 1934 року Бентон був представлений на одній з найдавніших кольорових обкладинок журналу Time. Робота Бентона була представлена у статті під назвою "Сцена США" разом із роботами Гранта Вуда та Джона Стюарта Керрі . Тріо було представлено як нові герої американського мистецтва, а регіоналізм описувався як значний художній рух.[17]

У 1935 році, після того, як "відчужив ліву спільноту художників та широкий світ мистецтв Нью-Йорк-Париж, вважаючи його народним стилем", Бентон покинув мистецькі дебати Нью-Йорка для свого рідного Міссурі. Йому було доручено створити фреску для Капітолію Міссурі в місті Джефферсон. Соціальна історія Міссурі, мабуть, найбільша робота Бентона. В інтерв'ю в 1973 році він сказав:

Якщо я маю право робити судження, я б сказав, що фреска з Міссурі - моя найкраща робота

Як і в його попередній роботі, суперечки виникали з приводу його відображення історії держави, оскільки він включав у себе суб'єктів рабства, міссурі, відстороненого Джессі Джеймса, та політичного боса Тома Пендергаста. Повернувшись у Міссурі, Бентон охопив художній рух регіоналів.

У 1937 році Бентон опублікував свою автобіографію «Художник в Америці», яка отримала визнання критиків. Письменник Сінклер Льюїс сказав про це:

Ось рідкісна річ, художник, який вміє писати

У цей період Бентон також почав випускати підписані літографії з обмеженим тиражем, які продавались по 5 доларів за кожну.

Викладацька кар’єра

Автобіографія Бентона вказує на те, що його сина було зараховано у віці від 3 до 9 років у міську та сільську школу в Нью-Йорку в обмін на його тамтешнє викладання мистецтва. Він включив засновника школи Каролін Пратт у «Міські заходи з танцювальним залом», одне з десяти панно в «Америка сьогодні».

Бентон викладав у Лізі мистецтв Нью-Йорка з 1926 по 1935 рік та в Художньому інституті Канзас-сіті з 1935 по 1941 рр. Його найвідоміший студент Джексон Поллок, яким він керував у Лізі мистецтв, заснував рух "Абстрактний експресіоніст". Поллок часто говорив, що традиційні вчення Бентона дали йому можливість повстати. З іншим своїм студентом, Гленом Раундом, який став плодовитим автором та ілюстратором дитячих книг, Бентон провів літо, гастролюючи на Заході США на початку 1930-х.

Серед студентів Бентона в Нью-Йорку та Канзас-Сіті ,було багато художників, які здійснили вагомий внесок у американське мистецтво. Серед них Чарльз Поллок, Ерік Брансбі, Чарльз Банкc Вілсон, Фредерік Джеймс, Ламар Додд, Реджинальд Марш, Чарльз Грін Шоу, Марго Піт, Джексон Лі Несбітт, Роджер Медіріс тощо.

У 1941 році Бентона було звільнено з Художнього інституту після того, як він сказав, що типовий музей мистецтв "кладовище, яким керує гарний хлопчик з ніжними зап'ястями і виляннями у ході". Він зробив додаткові зневажливі посилання на надмірний вплив гомосексуалів (яких він називав "третьою статтю") у світі мистецтва.

Твори

Benton American Discovery Viewed by Native Americans

На своїх полотнах Томас Бентон показував сцени з повсякденного життя простих американців, часто з рідного йому Середнього Заходу. Особливо яскраві і вдалі картини сільського життя, що зображає будні доіндустріальної епохи. Його роботи часто відображають меланхолію, відчай і красу життя маленького міста. В кінці 1930-х років він створив деякі зі своїх найвідоміших робіт, в тому числі алегоричну оголену Персефону. Ілюстрував романи Марка Твена і Джона Стейнбека.

Примітки

  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б https://www.nga.gov/collection/artist-info.953.html
  3. ↑ http://www.moma.org/collection/works/38639
  4. ↑ whitney.org — 1999.
  5. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  6. ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/10146/
  7. ↑ https://ncartmuseum.org/artist/thomas-hart-benton/
  8. ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1477/thomas-hart-benton/objects
  9. ↑ https://www.taubmanmuseum.org/calendar/24335/artwork-spotlight-the-cotton-picker-by-thomas-hart-benton
  10. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/19108
  11. ↑ WETA (2010), Thomas Hart Benton: Benton Profile, PBS, retrieved September 15, 2011.
  12. ↑ Dictionary of Missouri Biography, Lawrence O. Christensen, University of Missouri Press, 1999, pg. 62
  13. ↑ "Thomas Hart Benton: Murals in the Missouri State Capitol". benton.truman.edu. Archived from the original on 21 February 2015. Retrieved 1 March 2018.
  14. ↑ Craven, Wayne (2003), American Art: History and Culture, McGraw-Hill, p. 439, ISBN 978-0-697-16763-7.
  15. ↑ "Exhibit on artist Thomas Hart Benton highlights influence from Navy stint". Retrieved 1 March 2018.
  16. ↑ "Ku Klux Klan in Indiana". Indiana State Library. November 2000. Retrieved September 27, 2009.
  17. ↑ "The U.S. Scene", Time, December 24, 1934, retrieved September 15, 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Гарт_Бентон&oldid=33025249