Іта Ріна
| Іта Ріна | |
|---|---|
| словен. Ita Rina | |
 | |
| Дата народження | 7 липня 1907[1][2][…] |
| Місце народження | Дивача, Австро-Угорщина[4] |
| Дата смерті | 10 травня 1979[1][2][…] (71 рік) |
| Місце смерті | Будва, СФРЮ[4] |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Громадянство |  Долитавщина.svg){kind=small} Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Королівство Югославія.svg){kind=small} СФРЮ |
| Професія | акторка, модель, учасниця конкурсу краси, кіноакторка |
| IMDb | ID 0727340 |
 Іта Ріна у Вікісховищі | |
Іта Ріна (словен. Ita Rina, уроджена Італіна Ліда Краваня (Italina Lida Kravanja), в заміжжі Тамара Чоржевич; 7 липня 1907 — 10 травня 1979) — югославська словенська актриса.
Життєпис
Іта Ріна народилася в невеликому місті Дівача в Австро-Угорщині (нині Словенія).[5] Незабаром після початку Першої світової війни її родина переїхала до Любляни, де в 1923 році Ріна пішла до школи. У 1926 році вона стала переможницею конкурсу краси «Міс Словенія» і тим самим пройшла до наступного етапу для участі в загальноюгославському конкурсі краси.[5] Однак мати спершу не хотіла відпускати її в Загреб, і коли Ріна все ж прибула на конкурс, переможницю вже було обрано. Незважаючи на це, вона привернула увагу визначного місцевого підприємця і власника найбільшого кінотеатру Загреба Адольфа Мюллера, який відправив її фотографію німецькому кінопродюсерові Пітеру Остермаєру.[6] Юна модель зацікавила і його, тому була запрошена до Берліна для зйомок у кіно. Однак, мати Ріни знову заперечила її від'їзду і тоді їй довелося втекти з дому.[5]
Після прибуття в Берлін Іта Ріна деякий час відвідувала курси акторської майстерності, дикції та танців.[5][6][7] В 1927 році відбувся її дебют в стрічці Франца Остена «Що приховують діти від батьків», а рік потому її робота у фільмі «Таємна вечеря» була позитивно оцінена німецькими кінокритиками. Проривом для Ріни стала головна роль у мелодрамі Густава Махати «Еротикон». Наступною її великою роллю стала Тонка в першому чеському звуковому фільмі «Тонка Сибеніце».
Через рік актриса вийшла заміж за Міодрага Чоржевича і перейшла з католицизму до православ'я, отримавши після хрещення ім'я Тамара Чоржевич.[5][6][7]
Актриса продовжувала зніматися до 1939 році, отримавши також пропозицію на роботу в Голлівуді, проте її чоловік чинив опір цьому і Ріні довелося відмовитися.[5][6] Після завершення кінокар'єри Іта Ріна з чоловіком влаштувалася в Белграді, де в 1940 році вона народила сина Мілана.[5][6] В 1941 році, з початком бомбардування міста, вона з сім'єю переїхала до Врнячко-Бані, де народилася її дочка Тіяна. Після закінчення Другої світової війни сім'я повернулася до Белграда, де нове соціалістичне керівництво обіцяло їй нові ролі в кіно. Проте всі заплановані стрічки були скасовані і Ріна після цього тільки один раз з'явилася на великому екрані, виконавши невеличку роль у фантастичній стрічці Велько Булаїча «Війна» в 1960 році.
Наприкінці життя актриса страждала від астми і в 1967 році переїхала з чоловіком на адріатичне узбережжя, в місто Будва. Через три роки вона померла під час чергового нападу хвороби у віці 71 року, і була похована в Белграді.[5][6]
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #142301663 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
- ↑ а б в г д е ж и Politikin zabavnik: Obožavana i proklinjana: Ita Rina, naša prva filmska zvezda [Архівовано 2009-12-01 у Wayback Machine.] (31 October 2009)
- ↑ а б в г д е YU FIPRESCI: Međunarodna federacija filmskih kritičara: Ita Rina (7 July 2007)
- ↑ а б Politika: Ita Rina, diva iz ukrštenih reči [Архівовано 2012-02-22 у Wayback Machine.] (10 July 2007)
Посилання
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
