Букатчук Созонт Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Букатчук Созонт Васильович
Народився3 травня 1896(1896-05-03)
Кобаки, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер13 березня 1948(1948-03-13) (51 рік)
Косів, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 СРСР
Діяльністьполітик
Знання мовукраїнська і польська
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d]
ПартіяКомуністична партія Західної України (1938)
Автограф

Созо́нт Васи́льович Букатчу́к (3 травня 1896(1896-05-03), Кобаки, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 13 березня 1948(1948-03-13), Косів, Станіславська область), український радянський політичний діяч. Учасник комуністичного руху в Західній Україні. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1940–1947).

Біографія

Народився 3 травня 1903(19030503) року в багатодітній родині селянина-середняка в селі Кобаки, тепер Косівський район Івано-Франківська область, Україна. Отримав середню освіту.

Брав участь у Першій світовій війні як солдат австро-угорської армії. Після повернення 1919 року до рідного села брав активну участь у політичній діяльності, у 1921–1922 роках його двічі заарештовували.

У 1923 році вступив до Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), очолював комуністичні організації Покуття. У 1925–26 роках за політичну діяльність двічі заарештовувався, загалом провів у в'язниці півтора року.

У 1928 році обраний делегатом ІІІ з'їзду КПЗУ в Харкові, де став членом ЦК КПЗУ. Того ж року був засуджений до 2,5 років ув'язнення.

1930 року брав участь у Європейському конгресі трудового селянства у Берліні. Потім працював інструктором ЦК КПЗУ по Львівщині і Волині.

У 1932 року заарештований за комуністичну діяльність та у 1934 році засуджений польським судом до 15 років ув'язнення. Звільнений у вересні 1939 року з приходом радянської влади на Західну Україну, був обраний депутатом Народних зборів Західної України.

З 1939 року — заступник голови виконавчого комітету Косівської районної ради депутатів трудящих Станіславської Області.

У червні 1940 року в с. Кобаках 60 бідняцьких родин під проводом Созонта Букатчука організували перший в області колгосп ім. Марка Черемшини. У семирічці навчалося 250 учнів шкільного віку і 150 дорослих у вечірній школі. С. Букатчук привіз у бібліотеку понад 500 книг.

Навесні 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Косівському виборчому округу № 369 Станіславської області. Після початку війни був евакуйований до Саратовської області, працював конюхом у колгоспі.

Учасник німецько-радянської війни. У 1941–1942 роках у Червоній армії в Новоросійську, 57-й запасний стрілецький полк, з 1942 року — демобілізований, працював на будівництві залізниці біля міста Астрахані.

З 1943 року — у розпорядженні Харківської обласної промислової ради. У квітні 1944 року повернувся до Косова на довоєнну посаду.

У 1944–1948 роках — на керівній радянській роботі в західних областях УРСР.

13 березня 1948 року помер у Косові.

Джерела