Ідіот (фільм, 1951)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:04, 28 серпня 2021, створена АтаБот (обговорення | внесок) (top: розмір файлу задано через параметр // за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ідіот
白痴
Жанрдрама
РежисерКуросава Акіра
ПродюсерТакасі Койде
СценаристАкіра Куросава
Ейдзіро Хісаїта
На основі«Ідіот» Ф. Достоєвського
У головних
ролях
Сецуко Хара
Масаюкі Морі
Тосіро Міфуне
ОператорТосіо Убуката
КомпозиторФуміо Хаясака
ХудожникТакасі Мацуяма
КінокомпаніяShôchiku Eiga
Дистриб'юторThe Criterion Collection
Тривалість165 хв.
Моваяпонська
КраїнаЯпонія Японія
Рік1951
Дата виходу23 травня 1951 (Японія)
Кошторис70 000 000 ¥
IMDbID 0043614
РейтингIMDb: 7.4/10 stars
CMNS: Ідіот у Вікісховищі

«Ідіот» (яп. 白痴, хакуті) — японська чорно-біла кінодрама 1951 року, поставлена режисером Акірою Куросавою. Фільм засновано на романі «Ідіот» Федора Достоєвського.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Камеда повертається з війни, дивом уникнувши страти на Окінаві. Пережите тільки посилило в ньому природжену доброту до всього, що живе на Землі, а крім того — нервозність і схильність до епілепсії. Він приїжджає в Саппоро, поселяється у свого родича Оно і незабаром стає замішаним в інтриги Таеко — утриманки, від якої за всіляку ціну хоче позбавитися її коханець і покровитель багатій Тохата. Багатій готовий навіть заплатити 600 000 єн тому, хто одружиться з нею. Каяма, наречений Аяко, доньки Оно, хоче тепер одружитися з Таеко, спокусившись на прибуток, який розраховує отримати від шлюбу. Але молодий і багатий Акама, безмовно закоханий в Таеко, пропонує Каямі мільйон єн, щоб той відмовився від своїх планів.

Справляючи день народження в будинку у Тохати, Таеко оголошує, що сама піде від покровителя, позбавивши його від зайвих витрат. Вона кидає у вогонь мільйон єн, принесені Акатою, і вимагає, щоб Каяма витягнув їх з вогню. Неймовірним зусиллям волі Каяма намагається побороти свою пожадливість, не рушає з місця і, урешті-решт, непритомніє. Того вечора ж Камеда, перебуваючи під сильним враженням від Таеко, заявляє, що вона чиста. Гості над ним сміються, сама Таеко гнівається, проте незабаром гнів переростає у відчайдушну вдячність: Таеко розуміє, що Камеда говорив щиро. Тоді Оно публічно розкаюється в тому, що був несправедливий до Камеди і найнегіднішим чином позбавив Камеду майна після смерті його батька. Це майно значне, і Камеда, не розуміючи, що відбувається, несподівано стає багатим. Він гуляє засніженим містом: його переслідують видіння і слухові галюцинації. Він думає, чи не намагався Акама убити його, штовхнувши під машину, що проїздила повз. Він задивляється на вітрину з ножами. Камеда і Акама присягаються один одному в дружбі і обмінюються амулетами. Незважаючи на свою дикість, Акама мимоволі піддається дивовижній чарівливості Камеди. Але все ж одного прекрасного дня він йде за Камедою з ножем в руках, понівечений ревнощами до Таеко. На очах у Аками Камеда тіпається в нападі епілепсії, і Акама втікає.

Акама намагається добитися пробачення у Камеди. Аяко, молодша донька Оно, закохана в Камеду, але звикла говорити не те, що думає, а якраз навпаки, і тому стверджує, ніби любить Каяму, а Камеду зневажає. На вече́рі у Оно Камеда дарує Аяко червоні гвоздики, не здогадуючись, що ці квіти — символічний знак кохання. Він офіційно просить її руки і прощається з Таеко і Акамою, які збираються поїхати з міста удвох. Після його прощання Аяко, Таеко, Камеда і Акама востаннє збираються разом. На цій зустрічі Аяко показує себе злим і жадібним міщанином. Дивлячись на жорстокість Аяко, Таеко набирається сміливості і сама освідчується Камеді в коханні. Аяко йде геть, Камеда прямує за нею, а Таеко непритомніє, оскільки думає, що Камеда тікає від неї. Через деякий час Акама показує Камеде труп Таеко, яку Акама зарізав власноручно.

Акама втрачає глузд, і Камеда, що розділяє горе кожної людини, поступово занурюється у безумство разом з ним. Вони лягають пліч-о-пліч у сніг. Після похоронів Камеди Аяка журиться про свою поведінку і говорить, що в цій трагедії саме вона, Аяка, виявилася справжньою ідіоткою.

У ролях

[ред. | ред. код]
Масаюкі Морі ···· Кіндзі Камеда / Мишкін
Тосіро Міфуне ···· Денкіті Акама / Рогожин
Сецуко Хара ···· Таеко Насу / Настасья
Такасі Сімура ···· Оно / Єпанчин
Тіко Хігасіяма ···· його дружина Сатоко
Тійоко Фумітані ···· його донька Норіко
Йошіко Куґа ···· Аяко / його друга донька Аглая
Мінору Тіякі ···· Муцуо Каяма
Ейдзіро Янагі ···· Тохата

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм мав вийти в 2-х серіях, кожна тривалістю 2 години, проте фірма-продюсер «Shochiku» відмовилася від даної Куросаві обіцянки і скоротила стрічку із спочатку передбачених 245 до 165 хв.[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Hakuchi / Идиот // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1635—1639. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)