Перове
село Перове | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Сімферопольський район |
Рада | Перовська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01160270010018181 |
Облікова картка | Перове |
Основні дані | |
Населення | 3 880 |
Поштовий індекс | 97560 |
Телефонний код | +380 652 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°55′50″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.93056° пн. ш. 34.05500° сх. д.Координати: 44°55′50″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.93056° пн. ш. 34.05500° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 97560, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, 7 |
Карта | |
Мапа | |
|
Перо́ве (до 1945 року — Бадана́, крим. Badana) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 3 880 осіб. Підпорядковане Перовській сільській раді.
2011 року збудовано сонячну електростанцію Перове, яка фактично розташовна поблизу села Ключі.
Географія
Село Перове розташоване на південно-західній околиці Сімферополя, фактично відділене від міста тільки залізницею. Залізнична станція Сімферополь — приблизно за 1 км на північ.
Пам'ятки
Перового, Залісся, Кизилівки, Костянтинівни, Обрива, Партизанського та Українки виявлено понад 20 археологічних пам'яток, у тому числі поселення доби палеоліту, мезоліту, неоліту, міді; поселення, городища, сховища та могильники доби бронзи, таврів, скіфів, а також три середньовічні поселення, могильник та залишки храму.[1]
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в камеральному Описі Криму 1784, судячи з якого в останній період Кримського ханства Бадана входила до Акмечетських каймаканств. Після приєднання Криму до Росії 8 лютого 1784, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Бадана була включена до складу Ескіординської волості Сімферопольського повіту. У «Ведомости о всех селениях, у Симферопольском уезде состоящих…» 1805 в Бадані числилося 18 дворів та 99 жителів кримських татар.
На військово-топографічній карті 1817 позначена Бадана з 16 дворами. На карті 1842 Бадана позначений умовним знаком «мале село», тобто менше 5 дворів. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Бада — татарська село з 4 дворами та 5 жителями (на карті 1865 позначена село Атента, без вказівки числа дворів). У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» село не значиться, а на докладній карті 1892 року на її місці позначені «руїни села». У Статистичному довіднику Таврійської губернії. . Ч.2-а. Статистичний нарис, Випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 р. фігурує економія Бадана якогось Булатова П. І.
У Списку населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 Бадани немає. В опублікованих документах знову зустрічається в указі Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, яким населений пункт радгоспу Бадана був перейменований на Перове на честь Героя Радянського Союзу, підводника Івана Перова.
Динаміка чисельності населення
Відомі люди
- Боданінський Усеїн Абдурефійович (1877—1938) — діяч кримськотатарської культури, художник-декоратор, етнограф, історик, музейний працівник. Засновник і перший директор музею у бахчисарайському Ханському палаці.
- Мельников Володимир Володимирович (1971—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.