Aloe berevoana
| Aloe berevoana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. berevoana
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe berevoana | |
Aloe berevoana (укр. Алое беревоанське, алое беревоана)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія
Видова назва походить від назви міста Берево, поблизу якого був знайдений цей вид алое.[2]
Морфологічна характеристика
Рослини, розгалужені від основи стебла, утворює щільні кущі заввишки близько 60 см. Листя 8-10 розташовані у вільних розетках. Окремі листки 30 см завдовжки та 3 см завширшки, яскраво-зелені, з білуватими зубцями до 2 мм завдовжки, розташовані 8-12 мм один від одного. Суцвіття 60 см заввишки, просте, з нещільно розташованими квітками. Квіти яскраво червоні, завдовжки близько 17 мм. Основний період цвітіння з травня по червень.
Вид, ймовірно, найближчий до Aloe acutissima вар. isaloana від якого відрізняється довшим і стрункішим листям.
Місця зростання
Зростає на сході Мадагаскару біля річки Цирібігіна на захід від міста Берево в провінції Туліара в регіоні Менабе на низьких висотах. Відомий єдиний локалітет. Координати: 19° 45' північної широти, 44° 55' східної довготи.
Вирощування
Цей вид вирощується легко, але майже не представлений в приватних колекціях. Умови утримання подібні до Aloe acutissima. Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячним місцям або легкій тіні. Посухостійка рослина.
Історія
Вперше знайдений Вальтером Рьослі (нім. Walter Röösli) 14 грудня 1993 року. Описаний Джоном Якобом Лавраносом в журналі «Кактуси та інші сукуленти» (нім. «Kakteen und andere Sukkulenten») у 1998.
Див. також
Примітки
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)
Бібліографія
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. (2010). Les Aloe de Madagascar: 1-400. J.-B. & J.-P. Castillon.
- Govaerts, R. (2003). World Checklist of Seed Plants Database in ACCESS G: 1-40325.
- Lavranos, J. J. 1998. Neues aus der Gattung Aloe in Madagaskar: A. compressa var. paucituberculata var. nov., A. cyrtophylla spec. nov., A. berevoana spec. nov., A. megalocarpa spec. nov. Kakteen And. Sukk. 49 (7): 157–164.
Джерела
- Aloe berevoana на сайті «Aloe» (чес.), (англ.)
- Aloe berevoana на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Aloe berevoana на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Aloe berevoana на сайті «Plantsystematics» (англ.)
- Aloe berevoana на сайті «Davesgarden» (англ.)
- Aloe berevoana в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Aloe berevoana на сайті «eMonocot» (англ.)
- Aloe berevoana в Каталозі судинних рослин Мадагаскару (англ. Catalogue of the Vascular Plants of Madagascar) (англ.)
- Aloe berevoana в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|