Транслітерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:27, 5 жовтня 2021, створена 88.155.79.20 (обговорення) (Закінчення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Транслітерáція, або транслітерува́ння (від лат. trans- — «через», «по той бік» і litera — «літера»), — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Необхідність у транслітерації виникла наприкінці 19 ст. (у процесі створення прусських наук, бібліотек) для того, щоб включити в єдиний каталог праці, написані мовами, які базуються на латинських, кириличних, арабських, індійських та ін. системах письма.

Інструкції транслітерації, складені з цією метою, стали в 20 ст. основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю.

Транслітерація відрізняється від транскрипції, яка при перетворенні на українську мову іншомовних слів керується тим, як ті іншомовні слова вимовляються, а не пишуться.

Принципи транслітерації

Транслітерація застосовується для спрощення друкарського набору або для заміни маловідомого алфавіту відомим. Транслітеруванню піддаються географічні назви та інші власні назви, терміни, що набули міжнародного визнання. При їх перенесенні з мови в мову бажано дотримуватися точності або в збереженні буквеного образу топоніма чи власного імені, або у відтворенні звучання. Зумовлене це тим, що жоден з існуючих алфавітів не забезпечує повної відповідності між написанням і вимовою.

Особливої гостроти вона набуває з посиленням міжнародних контактів. Вони спричинюють необхідність створення універсальних транслітерацій, чим займається Міжнародна організація з питань стандартизації (англ. ISO — International Organisation for Standardisation).

Правила транслітерації

Офіційна система українсько-англійської транслітерації, що сьогодні застосовується при відтворенні українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах, оригінально була ухвалена рішенням Української комісії з питань правничої термінології від 19 квітня 1996 р. № 9[1] та після декількох законодавчих відхилень була відновлена (з незначною зміною у відтворенні букви 'щ') постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею[2].

Основні її постулати:

  • Використання затвердженої системи не є обов'язковим при перекладі іноземних імен на українську мову.
  • Транслітерація повинна здійснюватися безпосередньо з української на англійську мову, без використання будь-якої додаткової мови.
  • Затверджена норма є обов'язковою для перекладу імен з української на англійську в законодавчих і офіційних актах.
  • Для стислості, система дозволяє для імен як місто «Zaporizhzhia» називатися як «Zaporizhia», «L'viv» як «Lviv» і т. д. Крім того, наведено *короткий список офіційних варіантів написання назв: «Ukraine» (без використання артикля «the»), «Crimea» (на противагу «Krym»), «Black Sea» і «Sea of Azov». У деяких випадках «традиційні» форми можуть бути вказані в дужках після офіційної форми.
Українська Англійська Коментарі Приклад
А А - Алушта — Alushta
Б B - Борщагівка — Borshchahivka
В V - Вишгород — Vyshhorod
Г H - Гадяч — Hadiach;Згорани — Zghorany
Ґ G - Ґалаґан — Galagan
Д D - Дон — Don
Е E - Рівне — Rivne
Є Ye, ie Ye — на початку слова, іе — в інших позиціях Єнакієве — Yenakiieve;Наєнко — Naienko
Ж Zh - Житомир — Zhytomyr
З Z - Закарпаття — Zakarpattia
И Y - Медвин — Medvyn
І I - Іршава — Irshava
Ї Yi, i Yi — на початку слова, і — в інших позиціях Їжакевич — Yizhakevych;Кадіївка — Kadiivka
Й Y, i Y — на початку слова, і — в інших позиціях Йосипівка — Yosypivka;Стрий — Stryi
К K - Київ — Kyiv
Л L - Лебедин — Lebedyn
М M - Миколаїв — Mykolaiv
Н N - Ніжин — Nizhyn
О O - Одеса — Odesa
П P - Полтава — Poltava
Р R - Ромни — Romny
С S - Суми — Sumy
Т T - Тетерів — Teteriv
У U - Ужгород — Uzhhorod
Ф F - Фастів — Fastiv
Х Kh - Харків — Kharkiv
Ц Ts - Біла Церква — Bila Tserkva
Ч Ch - Чернівці — Chernivtsi
Ш Sh - Шостка — Shostka
Щ Shch - Гоща -Hoshcha
Ю Yu, iu Yu — на початку слова, iu — в інших позиціях Юрій — Yurii;Крюківка — Kriukivka
Я Ya, ia Ya — на початку слова, іа — в інших позиціях Яготин — Yahotyn;Ічня — Ichnia

Примітки:
1. Буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгон — Rozghon) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж».
2. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
3. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.

Право на ім'я

У випадку, якщо вас не влаштовує транслітерований запис вашого прізвища та імені, ви можете скористатись правом транскрибувати їх відповідно до своєї національної традиції, яке дає Цивільний кодекс України, Глава 22, Стаття 294[3].

Примітки

  1. ↑ Рішення Української комісії з питань правничої термінології № 9 (Протокол № 2 від 19 квітня 1996 р.)
  2. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею
  3. ↑ Цивільний кодекс України. Процитовано 2015-10-1. {{cite web}}: Текст «від 16.01.2003 № 435-IV (Сторінка 1 з 20)» проігноровано (довідка)

Див. також

Вікідані мають властивість P2440:транслітерація (використання)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транслітерація&oldid=33545183