Латинізація української мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття про системи латинізації українських власних назв. Про українські латинські абетки див. Українська латинка.

Латинізàція української мовисистема заходів з установлення процедури та впровадження норм передачі тексту й окремих слів української мови латиницею відповідно до правил транслітерації.

Зведена історія впорядкування[ред.ред. код]

Українська комісія з питань правничої термінології, спираючись на подання Інституту української мови НАН України, 19 квітня 1996 року затвердила нормативну таблицю для відтворення українських власних назв засобами англійської мови у законодавчих та офіційних актах. [1] Це було реакцією на рішення Фахової колегії Держстандарту України від 18 жовтня 1995 року, яка визнала роботу Інституту української мови над цією таблицею незадовільною і припинила фінансування теми.

Кабінет міністрів України у 2007 році при затвердженні технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон не керувався існуючим стандартом та зобов'язав використовувати в паспортах нового зразка свою оригінальну транслітерацію, відмінністю якої є передача українських літер Г та Ґ літерою G, літер І, Ї та Й літерою I латиниці, а також однотипна заміна Є, Ю, Я.[2]

27 січня 2010 року Кабінет Міністрів України постановою №55[3] удосконалив таблицю транслітерації українського алфавіту латиницею. Так, зокрема Г слід передавати літерою Н, а ҐG.

29.07.2014 року Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом № 282 затвердило перелі назв одиниць адміністративно-територіального устрою України та їх центрів українською мовою і латиницею. [4]

Транслітерація українських літер за системою ISO, національною[3], WWS та Ukrajinśkoju Latynkoju
Кирилиця ISO 9 [5] Ukrajinśka Latynka Національна WWS [6]
А а a A a a [a]
Б б b B b b [b]
В в v V v v [w ~ v]
Г г h H h h* [ɦ]
Ґ ґ ģ G g g [ɡ]
Д д d D d d [d]
Е е e E e e [e]
Є є ê Ê ê ie, ye* [je, e]
Ж ж ž Ž ž zh [ʒ]
З з z Z z z [z]
И и i Y y y [ɪ]
І і ì I i i [i]
Ї ї ï Ï ï i, yi* [ji]
Й й j J j i, y* [j]
К к k K k k [k]
Л л l L l l [l]
М м m M m m [m]
Н н n N n n [n]
О о o O o o [o]
П п p P p p [p]
Р р r R r r [r]
С с s S s s [s]
Т т t T t t [t]
У у u U u u [u]
Ф ф f F f f [f]
Х х h X x kh [x]
Ц ц c C c ts [t͡s]
Ч ч č Č č ch [t͡ʃ]
Ш ш š Š š sh [ʃ]
Щ щ ŝ Ŝ ŝ shch [ʃt͡ʃ]
Ь ь ´ позначається діакритичним

знаком у попередньому

приголосному

<не транслітерується> [-]
Ю ю û Û û iu, yu* [ju, u]
Я я â Â â ia, ya* [ja, a]
' ' ' ' [-]

* Примітки щодо національної транслітерації: 1) буквосполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгін — Rozghin) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж»; 2) там, де подано два варіанти, другий вживається на початку слова, а перший — у будь-якій іншій позиції.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]