Літера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Літера, іноді буква (від лат. litera) — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей. Кількість літер в алфавіті зазвичай не перевищує 50.

Найчастіше літера відповідає звуку в усній мові, але це необов'язково. У літери може існувати декілька рівнозначних варіантів написання, що не змінюють її вимови і сенсу.

З літер складають склади, з складів складають слова.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське слово «літера» походить через польське litera від латинського слова littera, lītera[1]. До латинської мови це слово потрапило з етруської, де, у свою чергу, є похідним від давньогрецького διφθέρᾱ[2], яке мало кілька значень: «книжка», «шкіра», «акт», «грамота»[3]. Від грецького διφθέρᾱ походить і медичний термін «дифтерія», «дифтерит», а також «дефте́р» («ханська податкова грамота») і «дефтердар».

Слово «буква» походить від праслов'янського *buky. Форма називного відмінка «буква» утворилася від форми знахідного відмінка *bukъvь, форми двоїни та множини *bukъvi (пор. «морква» — з *mъrky, «хоругва» — з *xorǫgy). Від давнішої форми *buky походить і назва другої літери глаголиці та старослов'янської кирилиці«буки», БОУКЫ. Окрім значення «літера», «письмена», слово *buky у мові давніх слов'ян ще мало значення «бук» (пор. словен. bȕkva — «бук»), а також «книжка» (пор. полабське bükvoi — «книжка», старослов'янське БОУКАРЬ — «книжник») Згідно з найпоширенішою версією, праслов'янське *buky («бук», «літера») має германське походження (*bōkō) і пов'язується з готським bōka («літера»), bōkōs («книжка», «письмо», «грамота»), давньоверхньонімецьким buoh, давньонижньонімецьким bôk, давньоісландським bók, німецьким Buch і англійським book (всі означають «книжка»). Походження назви знаків та інформаційних носіїв пов'язане з матеріалом для письма — на букових дощечках або паличках у германців накреслювалися письмена (руни)[4][1].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. 
  2. littera. 
  3. Древнегреческо-русский словарь Дворецкого (онлайн версия). 
  4. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.