Альберт Аппоньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Аппоньї
угор. Apponyi Albert György Gyula Mária
Народився29 травня 1846(1846-05-29)[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія[4]
Помер7 лютого 1933(1933-02-07)[1][2][…] (86 років)
Женева, Швейцарія[4]
Країна Угорщина
Діяльністьполітик, письменник, дипломат, міністр
Галузьполітика[5] і шкільництво[5]
Знання мовугорська[6], англійська[7] і німецька[5]
ЗакладQ61942643?
ЧленствоУгорська академія наук
Суспільний станшляхтич[d][5]
Титулграф[d]
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d][8], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd, Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd, член Національних зборів Угорщини[d][9], член Національних зборів Угорщини[d][10], член Національних зборів Угорщини[d][11] і член Національних зборів Угорщини[d][12]
ПартіяDeák Partyd і National Partyd
РідApponyid
БатькоGyörgy Apponyid
У шлюбі зClotilde Apponyid
ДітиGyörgy Apponyid і Gräfin Maria Apponyi de Nagy-Apponyd
Нагороди

Альберт Аппоньї (угор. Apponyi Albert; 29 травня 1846, Відень — 7 лютого 1933, Женева) — граф, угорський політик, міністр освіти у 1906—1910, 1915—1918 роках. Ініціатор закону 1907 року, що дав засіб угорському урядові ліквідувати школи національних меншостей, у тому числі й українські.

Біографія

Походив з вельможного угорського роду. Член угорського парламенту з невеличкими перервами від 1872 до 1918 року

За законом Аппоньї, на бажання батьків 20 дітей або 20 % учнів у школах із неугорською мовою викладання запроваджувалося обов'язкове навчання угорською мовою. В наслідок закону Аппоньї на Закарпатті були закриті всі чисто українські школи і замість 571 української школи в 1874 році лишилося в 1907 році 107 мішаних угорсько-українських шкіл, а в 1915 — тільки 18 мішаних.[13]

Очолив 1920 року угорську делегацію на Паризьку мирну конференцію. Брав участь у підписанні Тріанонського договору 4 липня 1920 року.

Протягом 1911—1932 років п'ять разів висувався Угорським університетом і різними організаціями на здобуття Нобелівської премії миру, але лауреатом не став.[14]

Автор багатьох статей, написав автобіографію.

Посилання

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118645501 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Gondoltad volna, hogy Apponyi Albert ilyen prímán tudott angolul interjút adni?Magyar Jeti Zrt..
  8. Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori MagyarországonEger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 259. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
  9. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1920-1922/?query=%22Apponyi%20Albert%22&pg=9&layout=s
  10. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1922-1926_1/?query=%22Apponyi%20Albert%22&pg=213&layout=s
  11. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1927-1931_1/?query=%22Apponyi%20Albert%22&pg=7&layout=s
  12. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1931-1935_2/?query=%22Apponyi%20Albert%22&pg=83&layout=s
  13. Енциклопедія українознавства. — Т. 1, 1955.
  14. The Nomination Database for the Nobel Peace Prize, 1901—1956.