Тріанонський договір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Угорщина до і після Тріанонського договору
1920

Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословаччини. У 1920-1930-х pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договіру і повернення втрачених земель до «Великої Угорщини».

Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи. Вступивши у силу з 26 липня 1921, договір зафіксував розпад Австро-Угорщини, визнав раніше встановлені кордони сусідніх держав.

За договором Підкарпатська Русь (Закарпаття) та Словаччина були включені до складу Чехословаччини; Трансільванія та Східний Банат передавалися Румунії; Хорватія, Воєводина та Західний Банат — Королівству СХС; провінція Бургенлянд — Австрії. Угорщина відмовлялася від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословаччини та Королівства СХС, зобов'язувалася визнати відміну Берестейського миру 1918.

Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Угорщиною довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914. Угорщині заборонялося мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, яка могла формуватися лише з добровольців, мала не перевищувати 35 000 осіб. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавалися союзникам.

Контроль за виконанням статей договору покладався на Союзну контрольну комісію. Угорщина зобов'язувалася надати країнам-переможцям в односторонньому порядку режим найбільшого сприяння на транзит, ввіз та вивіз товару, а також сплатити репарації загальною сумою в двісті млн золотих крон.

У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалювали шовіністичні настрої і закликали до відродження «Великої Угорщини». Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження між сусідніми країнами.

Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 територіальні статті договору були переглянуті за рахунок Румунії та Чехословаччини. Незалежна Українська держава — Карпатська Україна, що утворилася в Закарпатті у березні 1939, була окупована хортистською Угорщиною. З початком Другої світової війни Тріанонський мирний договір втратив силу.

Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]