Егон фон Шметтов

Егон фон Шметтов
нім. Egon Graf von Schmettow
Шметтов (стоїть крайній праворуч, підписаний як «фон Шметтау») під час зустрічі з нагоди 10-ї річниці Танненберзької битви (1924).
Народився	31 серпня 1856(1856-08-31) Поморсько, Сулехув (гміна), Зельоноґурський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща
Помер	4 серпня 1942(1942-08-04) (85 років) Болькув, Яворський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Країна	Німецький Райх
Діяльність	солдат
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал кавалерії
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Генріха Лева Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Командорський хрест 2-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медіафайли у Вікісховищі

Граф Егон фон Шметтов (нім. Egon Graf von Schmettow; 31 серпня 1856, Поммерціг — 4 серпня 1942, Болькенгайн) — німецький воєначальник, генерал кінноти запасу вермахту (27 серпня 1939). Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

Представник давнього сілезького роду, двоюрідний брат генерал-лейтенанта графа Ебергарда фон Шметтова. В 1978 році вступив в драгунський полк «Король Фрідріх III» (2-й Сілезький) № 8. Багато років прослужив у Військовому міністерстві — спочатку як ад'ютант ремонтної інспекції, потім як консультант. Після служби у штабі свого старого полку в 1905 році Шметтов став начальником кавалерійського відділу військового відомства. В 1907 році став командиром 1-го Бранденбурзького драгунського полку №2, в 1911 році — 6-ї кавалерійської бригади. З травня 1914 року — тимчасовий керівник 4-ї кавалерійської інспекції, в червні офіційно призначений інспектором.

На початку Першої світової війни призначений командиром 6-ї кавалерійської дивізії, яка билась на Західному фронті — особливо в Північній Франції та Бельгії. Восени 1914 року дивізія була переведена на Східний фронт, де спочатку билася в Королівстві Польському у складі 9-ї армії. Увечері 15 листопада 1914 року дивізія Шметтова переслідувала ворога аж до Кутно, яке вони оточили, а потім зайняли без підтримки піхоти. У подальшому поході дивізія вела бої на Равці, Бзурі та Пілиці. Навесні 1915 року дивізія брала участь у боях за Пшасниш, а згодом за Мемель та Таурогген. На початку літа вона воювала під Мітау, потім під Шауленом і на Віндау. У той час Шметтов був керівником 5-го вищого кавалерійського командування, яке крім його власної дивізії включало 2-гу кавалерійську дивізію. 20 листопада 1916 року очолив новостворене Головне командування 58 на Східному фронті. 6 лютого 1918 року призначений генералом-командувачем-заступником 8-го армійського корпусу в Кобленці. Після закінчення війни подав прохання про відставку, яке було задоволене 23 листопада 1918 року.

Нагороди

• Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою
• Столітня медаль
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Генріха Лева, командорський хрест 2-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з короною
• Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Pour le Mérite (4 листопада 1917)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Підвищення з нагоди 25-ї річниці Танненберзької битви (27 серпня 1939)

Література

• Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 270–272.
• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 226–228.
• Preußisches Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 62.