Клайпеда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клайпеда
Klaipėda

Герб Прапор
герб прапор
Клайпеда
Розташування міста Клайпеда
Основні дані
55°42′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.133° сх. д. / 55.700; 21.133Координати: 55°42′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.133° сх. д. / 55.700; 21.133
Країна Литва
Адмінодиниця Клайпедський повіт
Столиця для Клайпедський повіт, Q4222880? і Klaipeda City Municipality[d]
Засновано 1252
Перша згадка 1252
Магдебурзьке право 1254 or 1258 (Любек); 1475 (Хелмно)
Площа 98 км²
Населення 187 316 (2006)
Висота НРМ 21 ± 1 м
Міста-побратими Мангайм (2002), Лієпая, Дебрецен, Кудзі, Карлскруна, Любек, Клівленд, Череповець, Гдиня, Køge[d], Калінінград (1993), Котка, North Tyneside[d], Могильов, Щецин, Лейпциг, Одеса, Ціндао, Мерида
Телефонний код (+370) 846
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 598099
OSM пошук у Nominatim 1189583 ·R (Клайпедський повіт)
Поштові індекси LT-91001
Міська влада
Мер міста Vytautas Grubliauskas[d]
Веб-сторінка klaipeda.lt
Мапа


Клайпеда у Вікісховищі?

Кла́йпеда (лит. Аудіо Klaipėdaопис файлу, колишній німецький Мемель) — третє за величиною місто Литви, розміщене в західній її частині, де Балтійське море переходить у Куршську затоку. Клайпеда, завдяки відносно південному розташуванню, — найбільший порт Литви. Як і російський Калінінград — це один з найбільших незамерзаючих морських портів на березі Балтійського моря й Куршської затоки. У радянські часи місто здобуло славу популярного курорту.

Клайпеда та прилеглий регіон мають особливу, відмінну від Литви, історію: до 1923 року місто перебувало у складі Німеччини, що відбилося на архітектурному його вигляді. У силу своєї історії, етнічне й мовне обличчя міста носить багатонаціональний характер — у ньому, крім литовців, проживає значна кількість росіян, поляків, білорусів та ін.

Назва[ред. | ред. код]

Порт Клайпеди

Клайпеда неодноразово міняла свою назву. Бувши заснованою німецькими лицарями місто називалося Мемель у 1252—1923 рр. Литовська держава перейменувала його у Клайпеду в 1923—1939 рр. Після реаннексії гітлерівською Німеччиною, місто знов перетворилося на Мемель в 1939—1945 рр. Треба відзначити, що литовське «Клайпеда», а точніше Калойпеде, регулярно уживалося для позначення регіону з 15 ст. (вперше згадується в 1413 р.[1]). Місцева топонімія відображає в першу чергу курські назви — Мелнраге (Melnrage з латиської — Чорний Ріг), так що стародавня назва Caloypede швидше має курське походження. Німецькі укладачі місцевих карт, як правило, зазвичай не користувалися повним перейменуванням, а онімечували місцеві назви. Наприклад — Pogegen, Pilsaten, Akmonischken, в яких насилу, але вгадуються стародавні курські і литовські назви. Назву Мемеле стародавні литовці вживали для опису заболочених ділянок нижньої течії р. Німан. У стародавньому документі, що описує перший похід Тевтонського ордену в «поганські землі» вказано, що загін довгий час йшов по правому берегу річки Мемеле, маючи намір вийти до її гирла. Не маючи точних карт вони не знали, що Німан впадає в Курську затоку. Продовжуючи похід вже по правому березі затоки вони вийшли до місця його впадання в море, думаючи, що перед ними і є гирло Німану. Відповідно, основана фортеця назвалася Мемельбург.

Пізнє найменування навіть уживалося в національному німецькому гімні «Дас Лід дер Дойчен» («Das Lied der Deutschen»).

Історія[ред. | ред. код]

В період пізнього середньовіччя під німецькою владою Мемель був важливим торговим портом, конкурували з Кенігсбергом і Данцигом. В середині XVII століття місто було потужньо укріплене, на початку XVIII століття Мемельська фортеця була однією з найбільших в Пруссії. Мемель став самим північним містом проголошеної в 1871 році Німецької імперії.  За період імперії місто отримало економічне зростання; був побудований сучасний торговий порт, відкривалися промислові підприємства (переважно деревообробні). Розвивалося суднобудування -- в кінці XIX століття флот Мемеля налічував до 80 суден. Активним торговельним партнером Мемеля була Велика Британія. У 1920-1923 рр. згідно з Версальським договором Клайпеда  підпорядковувалася адміністрації Ради послів Антанти. 19 січня 1923 року, піч час Клайпедського повстання, Литва за допомогою місцевої міліції захопила місто. Територія була анексована Литвою і приєднана до складу Республіки. У 1939 році Німеччина анексувала Клайпедський край. У серпні 1945 року Берлінська (Потсдамська) конференція трьох великих держав затвердила передачу Радянському Союзу частини Східної Пруссії. Мемельська область була де-факто передана до складу СРСР. Місто знову отримав литовську назву Клайпеда. У 1991 році місто в складі незалежної Республіки Литва[2]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Клайпеда
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,7 15,4 18,6 26,6 31,2 33,6 34,0 36,6 30,4 22,1 15,4 11,5 36,6
Середній максимум, °C 1,0 0,9 4,1 10,1 15,7 18,3 21,2 21,4 17,0 11,7 5,9 2,8 10,9
Середня температура, °C −1,1 −1,3 1,5 6,5 11,6 14,7 17,8 17,9 13,7 9,0 3,8 0,7 8,0
Середній мінімум, °C −3,3 −3,6 −1,2 2,8 7,4 11,1 14,3 14,4 10,3 6,3 1,6 −1,5 4,9
Абсолютний мінімум, °C −32 −33,4 −20,8 −12,8 −5,2 −2,8 5,2 2,9 −3,3 −7,5 −14,6 −24,1 −33,4
Норма опадів, мм 65.8 41.8 46.5 33.2 40.3 61.2 62.2 87.9 83.6 93.7 89.9 72.0 778.5
Кількість сонячних годин 34 65 122 180 264 285 274 252 167 100 40 28 1811
Кількість днів з опадами 13,9 9,9 10,0 6,6 7,2 8,7 8,5 10,9 11,5 13,2 14,2 14,4 128,9


Університети[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Місто — кінцева точка автотранспортного маршруту «Via Carpatia», який повинен з'єднати країни Східної Європи.[3]

У місті розташована залізнична станція Клайпеда.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. «1413 — pirmąkart paminėtas vardas Klaipėda (Caloypede[1]
  2. Історія Клайпеди(англ.)
  3. Через Україну проходитиме транспортний коридор Via Carpatia
  4. Akta grodzkie i ziemskie…— Т. 3.— 319 s.— S. 22. (лат.), (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]