Аделаїда Енн Проктер
| Аделаїда Енн Проктер | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Mary Berwick[1] | |||
| Народилася | 30 жовтня 1825[2][3][…] Блумсбері, Сполучене Королівство | |||
| Померла | 2 лютого 1864[2][3][…] (38 років) Лондон, Сполучене Королівство ·туберкульоз | |||
| Поховання | Кенсал-Грін | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | прозаїк, перекладач | |||
| Сфера роботи | поезія[5] і оповідання[5] | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | «Народні оповідання» | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| Батько | Брайан Проктерd[2][6][7] | |||
| Мати | Енн Бенсон-Проктерd[7] | |||
|
| ||||
 Аделаїда Енн Проктер у Вікісховищі | ||||
Аделаїда Енн Проктер (англ. Adelaide Anne Procter; 30 жовтня 1825 — 2 лютого 1864) — британська поетеса та меценатка.
Життєпис
Активно опікувалась проблемами безробітних жінок і безхатченків та брала участь у діяльності різноманітних феміністських груп і журналів. Аделаїда Енн Проктер ніколи не була одруженою, і це разом з деякими її віршами спровокувало появу чуток про те, що вона була лесбійкою. У неї було слабке здоров'я, і це, можливо, пов'язане з її доброчинною діяльністю. Померла Аделаїда Енн Проктер від туберкульозу у віці 38 років.
Літературна діяльність Проктер почалась, коли вона була ще підлітком; її вірші публікувались в основному у періодиці видаваній Чарльзом Діккенсом — «Домашнє читання» та «Круглий рік», а потім вийшла друком окрема книга. Мабуть, її доброчинність та прийняття католицизму дуже вплинули на тематику її поезій, адже надалі вона часто писала про безхатченків, бідність та повій.
Аделаїда Енн Проктер була улюбленою поетесою королеви Вікторії. Її поезія багаторазово перевидавалась в XIX столітті; Ковентрі Петмор назвав її найбільш популярним поетом свого часу після лорда Альфреда Теннісона. Вірші поетеси було покладено на музику, перероблено на гімни та опубліковано в США та Німеччині, а також в Англії. Проте до початку XX століття популярність її зменшилась, і лише невелика кількість сучасних критиків зважали на її творчість.
Бібліографія
- Gregory, Gill. "Adelaide Procter's 'A Legend of Provence': The Struggle for a Place". In Victorian Women Poets: A Critical Reader. Ed. Angela Leighton. New Jersey: Blackwell Publishers, 1996. ISBN 0-631-19757-5.
Посилання
Примітки
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ а б в Procter, Bryan Waller // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 22.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Проктер, Брайан Валлер // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 391.
- ↑ а б Kindred Britain
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |