Тибетські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тибетські мови
Поширені: КНР КНР
Непал Непал
Бутан Бутан
Класифікація: Сино-тибетські мови
 Тибето-бірманські мови
  Тибето-канаурійські мови (Benedict (1972))
   Бодські мови
    Тибетські мови
Групи:
Кількість носіїв: бл. 6 млн.

Тибетські мови — група тибето-бірманських мов (сино-тибетської родини), якими спілкуються переважно тибетці. Поширені у східній частині Центральної Азії (Тибетське плато) й у сусідніх районах Південної Азії, в тому числі на півночі Індостану: Балтистан, Ладакх, Непал, Сіккім і Бутан.

Класифікація

Єдиної класифікації тибетських мов не існує. Відповідно до Бредлі[1] група поділяється на:

Примітки

  1. The Tibetan Dialects Project. Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 19 березня 2019.

Література

  • Beyer, Stephan V. (1992). The Classical Tibetan Language. SUNY Press. ISBN 0791410994.
  • Denwood, Philip (1999). Tibetan. John Benjamins Publishing. ISBN 9027238030.
  • Denwood, Philip (2007). Linguistics of the Himalayas and beyond. Walter de Gruyter: 47—70. ISBN 3110198282. {{cite journal}}: Проігноровано |contribution= (довідка)
  • van Driem, George (2001). Languages of the Himalayas: An Ethnolinguistic Handbook of the Greater Himalayan Region containing an Introduction to the Symbiotic Theory of Language. Brill. ISBN 9004103902.

Посилання