Chrysosplenium tetrandrum
| Chrysosplenium tetrandrum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Ломикаменеві (Saxifragaceae) |
| Рід: | Жовтяниця (Chrysosplenium) |
| Вид: | C. tetrandrum
|
| Біноміальна назва | |
| Chrysosplenium tetrandrum | |
| Синоніми | |
|
Chrysosplenium alternifolium var. tetrandrum N. Lund ex Malmgren | |
Chrysosplenium tetrandrum — вид трав'янистих рослин родини ломикаменевих (Saxifragaceae), який має циркумполярне поширення, досягаючи на південь півночі Фенноскандії й центральних Скелястих гір.
Таксономічні примітки
Головна діагностична різниця між C. tetrandrum і C. alternifolium є менша кількість тичинок, 4 проти 8, в доповнення до різного рівня плоїдності (C. alternifolium переважно октоплоїдний вид, 2n = 48, а C. tetrandrum — тетраплоїдний, 2n = 24).
Опис
Це багаторічні килимотвірні трав'янисті рослини з широко розгалуженими, тонкими, білими кореневищами, а також надземними столонами. Більшість листів базальні. Квіткові стебла в основному, 1–3(5) см заввишки, але іноді до 15(20) см, як правило, з 1–2 листками, самий верхній прикріплений поблизу або вище середини стебла, і кілька листків як приквітки в суцвітті. Вся рослина гола і зелена або жовтувато-зелена. Листки чергові. Прикореневі листи на черешках до 3 см (або більше). Листові пластини 4–10 × 4–15 см, більш-менш округлих або ниркоподібних обрисів, з 5(7) широкими, дуже неглибоко врізаними лопатями.
Суцвіття щільне або більш відкрите. Квіти радіально симетричні, ≈3 см завширшки. Чашолистки 0.7–1.0 × 1.0–1.3 мм, дуже широко яйцеподібні або трикутні, тупі, зелені. Тичинок ≈4 (назва «tetrandrum» означає «з чотирма тичинками»). Плоди 2-камерні капсули з кількома насінинами. Віночок квітки відсутній. Насіння глянсове коричневе, ≈0.8 × 0.5 мм.
Відтворення
Статеве розмноження насінням; локальне вегетативне розмноження за допомогою кореневищ і фрагментації клонів. Квіти можуть бути адаптовані до деякого запилення комахами, але, ймовірно, в основному, запилюються водою. Поширення насіння здійснюється сплесковим механізмом, коли краплі дощу потрапляють в широку чашку з насінням і насіння розплескується на відстані кількох сантиметрів. Далі поширення може відбуватися по поверхні води, ймовірно, також птахами на значно більші відстані.
Поширення
Північна Америка (Ґренландія, Канада, північ США), Євразія (Фарерські острови, пн. Фінляндія, пн. Норвегія [вкл. Шпіцберген], пн. Росія, пн. Швеція).
Населяє від мокрого до вологого мохові площі й мохові луки, майже завжди в густій рослинності. Ймовірно, обмежується досить дрібнозернистими субстратами, але значною мірою байдужий до реакції ґрунту (рН).
Джерела
- The Flora of Svalbard (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
