Координати: 48°32′53″ пн. ш. 28°11′32″ сх. д. / 48.54806° пн. ш. 28.19222° сх. д. / 48.54806; 28.19222

Саїнка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Саїнка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Рада Чернівецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05080090220010568
Основні дані
Засноване 1580
Перша згадка 1580 (444 роки)[1]
Населення 929
Площа 2,727 км²
Густота населення 340,67 осіб/км²
Поштовий індекс 24122
Телефонний код +380 4357
Географічні дані
Географічні координати 48°32′53″ пн. ш. 28°11′32″ сх. д. / 48.54806° пн. ш. 28.19222° сх. д. / 48.54806; 28.19222
Середня висота
над рівнем моря 		179 м
Водойми Мурафа
Місцева влада
Адреса ради 24122, Вінницька обл., Чернівецький р-н, с. Саїнка, вул. Центральна, 58
Карта
Саїнка. Карта розташування: Україна
Саїнка
Саїнка
Саїнка. Карта розташування: Вінницька область
Саїнка
Саїнка
Мапа
Мапа

CMNS: Саїнка у Вікісховищі

Са́їнка — село в Україні, у Чернівецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 929 осіб.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Чернівецької селищної громади [2]

Географія

У селі річка Безіменна впадає у Мурафу. Річка Мурафа поділяє село на дві рівні частини. На його території вона протікає зі сходу на захід.

Історія

Село засноване в 1580 році рибалкою Сайкою, від імені якого село називають Саїнкою.

На початку заснування село було невелике. Важко жилося його поселенцям в далекі часи. Курними шляхами набігала татарська орда на українські села. За селом були насипані великі кургани, на яких вартували дозорці. Вони сповіщали про наближення орди. Місцеве населення проти татар вело боротьбу, а якщо сили були нерівними - залишали поселення, а самі ховалися в заростях річки.

В період перебування під владою Речі Посполитої село належало до Брацлавського воєводства, а з 1795 року (після ІІ поділу Речі Посполитої) - до Ямпільського повіту Подільської губернії.

1800 р. була зведена церква[3].

В 1801 р. Саїнку разом із сусідньою Борівкою викупив Ігнацій Маньковський. Наступним власником села був Северин Каспер Маньковський (Seweryn Kasper Mańkowski), по смерті якого Саїнку успадкував один з чотирьох синів Валерій.

В селі Саїнці з 2536 га орної землі, з них 1172 га належали польському поміщику Маньковському. Більшість селян була кріпаками. Селяни працювали під наглядом прикажчика і жили в задимлених, курних хатах разом з худобою. Від інфекційних хвороб щороку вимирали цілі сім'ї. Голодування і злидні були звичні для простого люду. Кріпак ніде не міг знайти суду й управи на свого пана. Крім пана було ще три головних особи на селі: староста, сотник, касир. В центрі села (тепер біля Будинку культури) в той час була винна лавка і магазин. Тут сотник збирав сход громадян села.

У 1861 році в Російській імперії було скасоване кріпосне право. На спільному сході було вирішено збудувати пам'ятник біля церкви в честь скасування кріпосного права.

В 1890 році на південь від церкви, на роздоріжжі була організована сільська церковно-приходська школа. Першим учителем у Саїнці був Делемарський, . Він одночасно працював з трьома класами. З 1900 року в Саїнській початковій школі почав працювати вчителем Топчій Роман Володимирович з села Мар'янівки Немирівського району. Головним предметом був «Закон Божий», який діти вчили під наглядом попа.

Травень-червень 1905 року - це період, коли небаченого розмаху набув повстанський селянський рух. Першими на Поділлі виступили робітники міста Могилів-Подільського, з чавунно-ливарного заводу. Почались заворушення і в селі Саїнці. Організатором селянського заворушення був місцевий дяк Дорошевич і його дружина. Вони першими розповіли про революцію, що проходила тоді по всій царській Росії. Весною 1905 року селяни зібрались у центрі села і радились поділити між собою панську землю, худобу і майно. Загрожували поміщику розправою. Пан Маньковський викликав військовий загін, який розігнав селян.

В 1983 році в селі відкрито музей ім. Пащенка Олександра Софоновича.

Відомі люди

Народились

  • Галяс Василь Григорович (1967—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Пйотр Маньковський — польський релігійний католицький діяч
  • Лєон Маньковський — польський індолог
  • Алєксандер Маньковський — польський письменник, драматург.[3]

Примітки

  1. ↑ ВРУ
  2. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. ↑ а б Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974.— Tom XІX/3, zeszyt 82. — S. 509—522. (пол.)

Джерела

Література

  • Са́їнка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.451

Посилання

Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саїнка&oldid=33748770