Борівка (Чернівецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Борівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Чернівецький район
Рада/громада Борівська сільська рада
Код КОАТУУ 0524981501
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1576
Населення 3626
Площа 6,34 км²
Густота населення 571,92 осіб/км²
Поштовий індекс 24123
Телефонний код +380 4357
Катойконіми борівський, борівчани[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°29′57″ пн. ш. 28°15′28″ сх. д. / 48.49917° пн. ш. 28.25778° сх. д. / 48.49917; 28.25778Координати: 48°29′57″ пн. ш. 28°15′28″ сх. д. / 48.49917° пн. ш. 28.25778° сх. д. / 48.49917; 28.25778
Середня висота
над рівнем моря
181 м
Водойми р. Бушанка
Місцева влада
Адреса ради 24123, с. Борівка, вул. Перемоги, 32а; тел. 54-3-42
Карта
Борівка. Карта розташування: Україна
Борівка
Борівка
Борівка. Карта розташування: Вінницька область
Борівка
Борівка

Борі́вка — село в Україні, у Чернівецькому районі Вінницької області,

Складається з 2 частин: Старо-Борівка і Грималівка. Історична дата утворення — 1576 рік. Селом протікає річка Бушанка.

Територія 6,340 км²

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Борівка (Грималівка) Бабчинецької волості Ямпільського повіту Подільської губернії мешкало 3308 осіб, налічувалось 146 дворових господарств, існували 2 православні церкви, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 2 лавки й винокурний завод[2].

1892 в селі існувало 449 дворових господарств, проживало 4559 мешканців[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6571 особи (3214 чоловічої статі та 3357 — жіночої), з яких 5938 — православної віри[4].

1905 року існувало 1059 дворових господарств, проживало 5178 мешканців, існували 2 православні церкви, 2 єврейські молитовні будинки, однокласне сільське училище й школа грамоти, заводська лікарня.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • В Борівці був пізньокласичний палац Маньковських і каплиця в готському стилі. Палац спалили російські більшовики під час революції разом з усім майном.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 41.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-159)

Джерела[ред. | ред. код]