Вільям Шепард Бенсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:13, 16 листопада 2021, створена Olegvdv68 (обговорення | внесок) (вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Шепард Бенсон
англ. William Shepherd Benson
Народження25 вересня 1855(1855-09-25)
Сполучені Штати Америки Мейкон, округ Бібб, Джорджія
Смерть25 травня 1932(1932-05-25) (76 років)
США Вашингтон, округ Колумбія
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар
КраїнаСША США
Приналежність Військово-морські сили США
ОсвітаВійськово-морська Академія США
Воєнний коледж ВМС США
Роки служби18771919
Звання Адмірал
ФормуванняТихоокеанський флот США
«Долфін»
КомандуванняКерівник військово-морськими операціями
Philadelphia Naval Shipyard
«Олбані»
«Юта»
Війни / битвиПерша світова війна
Відносинимати — Кетрін Брюер Бенсон
Автограф
Нагороди
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» ВМС США
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)

Вільям Шепард Бенсон (англ. William Shepherd Benson; нар. 25 вересня 1855, Мейкон — пом. 20 травня 1932, Вашингтон) — американський воєначальник, адмірал Військово-морських США (1939), 1-й керівник військово-морськими операціями (1915—1919) американського флоту. Учасник Першої світової війни.

Біографія

Вільям Шепард Бенсон народився 25 вересня 1855 року в Мейкон, в окрузі Бібб, штату Джорджія у сім'ї Річарда Аарона Бенсона та Кетрін Брюер Бенсон (у дівоцтві Брюер). 1877 році Бенсон закінчив Військово-морську академію США. Його перші роки морської служби включали кругосвітню подорож на «Долфін» протягом 1880-х років. Брав участь у проведенні гідрографічних та геодезичних дослідах, був інструктором у Військово-морській академії, командував крейсером «Олбані».

У 1909 році Бенсон отримав звання кептена і став начальником штабу Тихоокеанського флоту США. У 1911 році Бенсон став першим командиром лінкора «Юта». У 1913—1915 роках був комендантом Військово-морської верфі Філадельфії.

У травні 1915 року Бенсон отримав звання контрадмірала і став першим начальником військово-морських операцій (CNO), функціонально замінивши контрадмірала Бредлі А. Фіске, останнього помічника з військово-морських операцій.

Бенсон брав активну участь у зміцненні флоту протягом періоду, що позначився внутрішньою напруженістю в міністерстві флоту, становленні місця, ролі та функцій керівника військово-морських операцій, американськими інтервенціями в Карибському басейні та Центральній Америці та Першою світовою війною. У 1916 р. отримав звання адмірала. його обов'язки значно розширилися, коли Сполучені Штати вступили у Першу світову війну у квітні 1917 року. Протягом наступних півтора років він керував величезним нарощуванням спроможностей військово-морського флоту, розширенням його операцій на європейські води та завданнями щодо транспортування американських експедиційних сил до Франції. В листопаді 1918 року після перемир'я адмірал Бенсон був активним учасником тривалих мирних переговорів, що проходили у Франції.

Пам'ять

На честь адмірала Вільяма Бенсона, першого керівника військово-морськими операціями були названі тип ескадрених міноносців на чолі з головним есмінцем «Бенсон»; транспорт «Адмірал В. Бенсон».

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела

Посилання

Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
посада заснована

1-й
Керівник військово-морськими операціями

11 травня 1915 — 25 вересня 1919
Наступник:
адмірал
Роберт Едвард Кунц