Олексієнко Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексієнко Федір Іванович
Народився 6 лютого 1898(1898-02-06)
Луб'янка, Бородянський район, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія
Помер 12 вересня 1982(1982-09-12) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність гончар, педагог
Відомі учні Духота Василь Іванович
Членство Національна спілка художників України

Федір Іванович Олексієнко (нар. 6 лютого 1898, Луб'янка — пом. 1982) — український майстер кераміки, педагог; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 6 лютого 1898 року в селі Луб'янці (нині Бучанський район Київської області, Україна) у сім'ї спадкових гончарів.

Упродовж 19351939 років викладав практику в Київському училищі майстрів народного мистецтва, у 19491959 роках — у Київському училищі декоративно-прикладного мистецтва.

З 1960 року по два місяці на рік, а з березня 1963 року постійно працював у майстерні художниці-керамістки Ніни Федорової. Жив у Києві, в будинку на вулиці Кіквідзе № 30а, квартира 1. Помер у 1982 році[1].

Творчість

Автор декоративного посуду, фантастичних статуеток (однорогів, мавпочок, коників) оздоблених різноманітним декоруванням. Серед робіт:

скульптура
  • «Тур-травень» (1967);
  • «Тур-серпень» (1968);
  • «Тур хвостатий» (1970);
  • «Тур. Диво» (1970-ті);
композиції
  • «Рада чортів» (1966);
  • «Відпочинок» (1970-ті).

Низку робіт виконав у співавторстві з Олександрою Грядуновою (тарілки з портретами Серго Орджонікідзе та Ернста Тельмана), з Макаром Мухою (вази) та іншими керамістами[1].

Брав участь у багатьох виставках, зокрема кустарних 1920-х років, Декади української літератури і мистецтва у Москві 1936 року[1], а також зарубіжних з 1965 року.

Деякі роботи майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (роботи 19301970 років[1]) у Києві, інших музеях України.

Примітки

Література