Степінь трансцендентності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:28, 5 грудня 2021, створена Олюсь (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Степінь трансцендентності розширення поля це найбільша потужність підмножини поля , що є алгебраїчно незалежною щодо поля .

Розширення є трансцендентним тоді й лише тоді, коли поле містить елементи, трансцендентні над , тобто елементи, що не є коренем ніякого алгебраїчного рівняння з коефіцієнтами з .

Відповідно розширення є алгебричним тоді й лише тоді коли його степінь трансцендентності рівний нулю.

Якщо — максимальна множина, всі елементи якої алгебраїчно незалежні, то називається базисом трансцендентності поля над . Усі базиси трансцендентності мають однакову потужність, що рівна степеню трансцендентності розширення.

Для полів степінь трансцендентності рівний сумі степенів трансцендентності та . Якщо всі елементи множини алгебраїчно незалежні, то розширення до називається чисто трансцендентним. В цьому випадку поле ізоморфне полю раціональних функцій від множини змінних над .

Приклади

[ред. | ред. код]
  • Поле раціональних функцій n змінних K(x1,...,xn) є чисто трансцендентним розширенням поля K степінь трансцендентності якого рівний n; за базис трансцендентності можна, наприклад взяти множину {x1,...,xn}.
  • Степінь трансцендентності поля мероморфних функцій визначених у компактній рімановій поверхні рівний 1 над полем комплексних чисел.
  • Степінь трансцендентності поля над рівний 1, оскільки є алгебричним числом, а π — трансцендентним.
  • Степінь трансцендентності поля чи над рівний потужності континуум.

Джерела

[ред. | ред. код]