Ісмагілова Лейла Загірівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:12, 9 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 9 грудня 2021, заснована на цій версії.
Ісмагілова Лейла Загірівна
Народилася26 травня 1946(1946-05-26) (78 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністькомпозиторка
Alma materМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Знання мовросійська
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Нагороди
заслужений діяч мистецтв Росії

Лейла Загірівна Ісмагілова (башк. Ләйлә Заһир ҡыҙы Исмәғилева; нар.. 26 травня 1946 року) — радянська та російська башкирська композиторка, піаністка, музичний педагог, голова Спілки композиторів Республіки Башкортостан, заслужена діячка мистецтв Російської Федерації (1998) і Російської РФСР (1984), член Спілки композиторів РФ (СРСР) і Республіки Башкорртостан, лауреатка премії Спілки композиторів Росії імені Д. Шостаковича (1978), професор Уфімської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова, народна артистка Республіки Башкортостан (2012).

Життєпис

Лейла Ісмагілова народилася 26 травня 1946 року в Москві, в родині радянського башкирського композитора Загіра Гаріповича Ісмагілова.

У 1965—1968 роках вона навчалася в спеціальній музичній школі при Казанській консерваторії (клас О. С. Лемана).

У 1968—1970 рр. навчалася в Московській консерваторії (клас В. Г. Фере)[1].

У 1972 році закінчила Державний музичний коледж імені Гнесіних (клас Г. І. Літинського).

З 1972 року вона викладає в Уфимському державному інституті мистецтв, а з 1979 року і по даний час очолює кафедру композиції того ж інституту (нині Уфимська державна академія мистецтв імені Загіра Ісмагілова)[2].

У 1990—1991 роках Лейла Ісмагілова обіймала посаду проректора з наукової роботи того ж інституту. А з 2003 року — професора[3].

З 9 грудня 2013 року — Голова Спілки композиторів Башкортостану[4].

Творчість

Лейла Загірівна є автором балетів «Ходжа Насретдін» (1998), «Аркаїм» (2005) та «Роза Альгамбра» (2012). Про балет «Аркаїм» Керівник Федерального агентства з культури і кінематографії Михайло Швидкой відгукувався таким чином:

«Постановка на сцені Башкирського державного театру опери та балету національного балету Лейли Ісмагілової "Аркаїм" в хореографії Андрія Петрова є важливою подією для культури Башкортостану та Російської Федерації. Сьогодні, в століття масштабної глобалізації мистецтва, дуже важливо, що театр звернувся до народних витоків, до тих коренів, які століттями живлять національну культуру. Тільки тоді ми зможемо вирішити важливу проблему збереження ідентичності нації».[5]

Балет «Троянда Альгамбрі» був написаний композитором на замовлення Іспанії і в місті Торрев'єха, в камерному залі Центру мистецтв, відбулася презентація його промоверсії[6].

Її твори постійно виконуються під управлінням відомих вітчизняних диригентів Ф. Мансурова, Н. Рахліна, В. Синайського в різних містах Росії та за кордоном (Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Болгарія, Польща та Румунія).

Твори

Для музичного театру:

  • «Ходжда Насретдин» — балет (лібрето В. Щербакова), (1998).
  • «Аркаїм» — балет (лібрето Я. Сєдова), (2005).
  • «Троянда Альгамбри» — балет (лібрето Є. Голуб), (2012).

Симфонічні, вокально-хорові твори:

  • Камерна симфонія (1996)
  • Концерт для фортепіано з оркестром (1968)
  • Концерт для скрипки з оркестром (1982)
  • «Земля батьків» — симфонічний цикл з 4-х частинах (Степ. Мелодії. Колискова. Джигіти.) (1972)
  • «Такташ — симфонія» для голосу та симфонічного оркестру (1987)
  • Симфонічні сцени (1983)
  • Сюїта з балету «Ходжа Насретдин»
  • «Немеркнуче вірш» ораторія на вірші Омара Хайяма для мішаного хору та ансамблю інструментів (1980)
  • Поема для голосу з оркестром (1989)
  • Симфонічні картини «З Альгамбри» (2013).

Камерно-інструментальні твори:

  • Октет для флейти, гобоя, двох скрипок, альта, віолончелі, фортепіано і литавр (1978)
  • Струнний квартет (1973)
  • Соната для фортепіано (1975)
  • Поліфонічний цикл для фортепіано (1971)
  • Варіації для фортепіано (1963).
  • Дві концертні п'єси для фортепіано (2000)

Громадянська позиція

7 березня 2014 року разом з членами Спілки письменників Росії Лейла Ісмагілова підтримала відкритий лист до Володимира Путіна і Федеральних Зборів РФ, в якому повністю підтримала позицію Росії і особисто Путіна[7][8]

Примітки

  1. ↑ Велика біографічна енциклопедія. 2009.
  2. ↑ ІСМАГІЛОВА в музичному словнику
  3. ↑ Л. З. Исмагиловой присвоено Почётное звание «Народный артист Республики Башкортостан». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 26 березня 2019.
  4. ↑ 9 грудня в Спілці композиторів Башкортостану обрали нового голову. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
  5. ↑ Жиленко Н. Свет Аркаима на уфимской сцене// Газета «Республика Башкортостан», № 163.(рос.)
  6. ↑ Латипова Л. Народження балету в режимі on-line. //Журнал «Рампа» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ ФЕДЕРАЛЬНОМУ СОБРАНИЮ РФ / ПРЕЗИДЕНТУ РФ В. В. ПУТИНУ // СОЮЗ ПИСАТЕЛЕЙ РОССИИ (рос.)
  8. ↑ Союз писателей России выступил в поддержку Путина (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісмагілова_Лейла_Загірівна&oldid=34028807