Координати: 49°52′7″ пн. ш. 38°48′17″ сх. д. / 49.86861° пн. ш. 38.80472° сх. д. / 49.86861; 38.80472

Петрівка (Лозно-Олександрівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:39, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Петрівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Білокуракинський
Рада Лозно-Олександрівська селищна рада
Код КАТОТТГ UA44100070170062835
Облікова картка Петрівка 
Основні дані
Засноване 1758 р.
Населення 135[1]
Площа 0,88 км²
Густота населення 153,41 осіб/км²
Поштовий індекс 92211
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°52′7″ пн. ш. 38°48′17″ сх. д. / 49.86861° пн. ш. 38.80472° сх. д. / 49.86861; 38.80472
Середня висота
над рівнем моря 		101 м
Водойми р. Лозна
Відстань до
обласного центру 		177 км
Відстань до
районного центру 		50 км
Місцева влада
Адреса ради 92211
Луганська область,
Білокуракинський район,
смт Лозно-Олександрівка,
вул. Центральна, 1.
Сільський голова Проценко Ірина Петрівна
Карта
Петрівка. Карта розташування: Україна
Петрівка
Петрівка
Петрівка. Карта розташування: Луганська область
Петрівка
Петрівка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Петрівка.

Петрі́вка — село в Україні, у Білокуракинському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Лозно-Олександрівська селищна рада. Площа села 228,8 га[2]. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Петрівка—Шияни.

Історія

Село було засноване понад річкою Лозна панною Кудрячевською та паном Петровським на початку XIX століття. Перша заселила село (Кудрячівку) вихідцями з Тамбовської губернії, вимінявши їх на собак, другий — вихідцями з Московської губернії. Пані Кудрячевська трагічно загинула, перекинувшись в кареті поблизу Попівки. Обидві частини села керувались до урядниками[2]. Наприкінці XIX століття землі через річку належали доброму господарю німцеві Фірсу (що дав початок прізвищу Фірсових). Під час революції він виїхав з села, а в його маєтку створили першу комуну, пізніше притулок для слаборозвинених дітей та сиріт, ще пізніше піонерський табір (до 80-х років)[2].

Під час колективізації було утворено 2 колгоспи, що згодом об'єдналися в один. Відтоді село почало зватися Петровським. Пізніше землі села було приєднано до земель лозно-олександрівського колгоспу «Гігант».

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 120 осіб[3].

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецькими військами з липня 1942 по січень 1943 року. Звільнене під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії[4]. Мешканці села під час окупації створили в місцевих лісах партизанський загін.

У післявоєнні роки в селі було створено колгосп «Победа», відновили роботу школа, сільський клуб, бібліотека, магазин.

Населення

Населення становить 95 осіб, 47 дворів.

Вулиці

У селі існує одна вулиця — Прикордонна.

Транспорт

Село розташоване за 62 км від районного центру, з яким пов'язано асфальтованою дорогою Т 1313, і за 17 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].

Див. також

Примітки

  1. ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. ↑ а б в г Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. ↑ Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  4. ↑ (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петрівка_(Лозно-Олександрівська_селищна_громада)&oldid=34040813