Віннету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:50, 12 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 вересня 2024, заснована на цій версії.
Віннету
нім. Winnetou
Портрет
Віннету. Ілюстрація 1894 р.
Творець:Карл Май
Стать:чоловіча
Національність:мескалеро-апачів[en]
Родина:Рібанна (наречена)
Рід занять:вождь
Роль виконує:П'єр Бріс
Гойко Мітіч
Ерол Сандер
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Віннету з ілюстрації Саші Шнейдера● до книги Карла Мая «Віннету III», 1904

Віннету́ (нім. Winnetou) — вигаданий вождь племені апачів, головний герой низки книг Карла Мая.

Коротка характеристика персонажа

Віннету, син вождя мескалеро-апачів[en], вірний своєму слову та відданий своїм друзям, відважний, але не безрозсудно, при цьому дуже розсудливий і шанований за це всіма місцевими племенами, навіть войовничими команчами.

Він чудовий вершник, майстерно володіє як вогнепальною, так і метальною зброєю, ножами, списами та ін. Знає звичаї американських колоністів, оскільки отримав гарну освіту в їхньому середовищі. У той же час він суворо дотримується звичаїв свого народу. По-чоловічому скромний і про себе вважає за краще говорити завжди в третій особі. Крім того він дуже толерантний і миролюбний, намагаючись всіляко перешкодити можливим конфліктам і залагодити їх суто мирними шляхами, істинний борець за мир і дружбу між корінним населенням Америки і європейськими переселенцями.

За переконаннями Віннету фаталіст і вірить, що все на світі вже зумовлено Маніту.

Особливості втілення персонажа в кіно і на сцені

  • Віннету у виконанні П'єра Бріса — червоношкірий джентльмен з інтелігентним тонким обличчям, вишуканими жестами. Його образ є втіленням благородства, сміливості, любові до природи й прагнення захистити індіанців від «білих вовків». На відміну від образу Віннету Карла Мая, який тенденційно зробив його безкорисливою тінню білого героя, Віннету в трактуванні П'єра Бріса став значно привабливішим, ніж схематичний Шатергенд у виконанні Лекса Баркера.[1]
  • Гойко Мітіч, виконавець ролі Віннету у низці фільмів, не потребував дублерів: легко сідав на коня, плавав тощо. Як він зізнавався, найскладнішим трюком для нього було паління люльки миру, адже він ніколи не палив[2].
  • Мітіч грав Віннету також у театральних постановках за мотивами романів письменника Карла Мая.
  • Образ Віннету, втілений Мітічем на екрані був настільки переконливий, що це підтвердили самі корінні американські жителі[3]:

 — Чингачгук, Гострозорий Сокіл, Віннету… А із справжніми індіанцями спілкувалися коли-небудь?
 — Один американський журналіст зацікавився моїми фільмами, показав їх у резерваціях. Ми познайомилися, і в один прекрасний момент я опинився в гостях у індіанців, що дотримуються давніх традицій. Вони прийняли Гострозорого Сокола і дивувалися, як блідолиций європеєць створив такі правдиві образи їхніх предків. Мені тоді вручили індіанський амулет, у відповідь я дістав привезені подарунки, у тому числі коробку хорошого тютюну. У відповідь мені подарували індіанське покривало і прийняли до племені, так що я тепер можу вважати себе справжнім індіанцем. Мені навіть дали нове ім'я. Шаман запитав, чи є в мене, як це водиться у індіанців, прообраз у тваринному світі. Я відповів «ні». Він сказав: «Подумай про тварину». Я закрив очі і тут же побачив вовка, який дивиться на мене пильно. Коли я розкрив очі, шаман поглянув на мене і сказав: «Ти — вовк»! Я був приголомшений. Так що тепер я справжній індіанець на ім'я Вовк.

Фільмографія

П'єр Бріс у ролі Віннету

В ролі Віннету — П'єр Бріс

  • «Скарби Срібного озера» (1962)
  • «Віннету» (у радянському прокаті — «Віннету — син Інчу-Чуна: Хижаки з Россвеля»; в американському — «Золото апачів») (1963)
  • «Олд Шаттергенд» (у радянському прокаті «Віннету — вождь апачів») (1963)
  • «Віннету 2» (у радянському прокаті — «Віннету — син Інчу-Чуна») (1964)
  • «Серед шулік» (1964)
  • «Нафтовий король» (1965)
  • «Віннету 3» (1965)
  • «Вірна Рука — друг індіанців» (1965)
  • «Віннету та напівкровок Апаначі» (1966)
  • «Громовержець і Віннету» (1966)
  • «Віннету і Шаттергенд у долині мертвих» (1969)
  • «Повернення Віннету», частини 1 і 2 (1998)

В ролі Віннету (ТБ)— Гойко Мітіч

  • Karl-May-Spiele: Im Tal des Todes (2002)
  • «Олд Шаттергенд» Karl-May-Spiele: Old Surehand (2003)
  • Karl-May-Spiele: Unter Geiern — Der Sohn des Bärenjägers (2004)
  • Karl-May-Spiele: Winnetou und das Geheimnis der Felsenburg (2005)
  • «Віннету» Karl-May-Spiele: Winnetou (2006)

Примітки

  1. ↑ «Індієць» з Бретані / Ніна і Микола Максимови // Новини кіноекрана. — К., 1981. — Вип. 9 (вересень). — С. 17. Процитовано 11.11.2017.
  2. ↑ «Гойко Митич — заслуженный индеец Советского Союза» (LOOK AT ME 2009)[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  3. ↑ Алова А., Брылёва Я. "Гойко Митич: «Индеец по имени Волк» («Конкурент» — респектабельная газета. 25 июня 2008, 29(000151)) (рос.)
  4. ↑ Тихомиров В. «Настоящий Чингачгук» («Огонёк», № 10(4935), 6—12 марта 2006 года) [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Грете И. «Король приключений» (Partner-Nord № 61 3-2008)[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віннету


Піноккіо Це незавершена стаття про літературного персонажа.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віннету&oldid=34070491