Лекс Баркер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лекс Баркер
англ. Lex Barker
Lex Barker Karen Kondazian May 1973.jpg
Лекс Баркер з Карен Кондазян, травень 1973.
Ім'я при народженні Александр Крічлоу Баркер молодший
Дата народження 8 травня 1919(1919-05-08)[1][2][…]
Місце народження Рай, штат Нью-Йорк, США
Дата смерті 11 травня 1973(1973-05-11)[1][2][…] (54 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, США[1]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Професія актор
Alma mater Принстонський університет і Академія Філіпса в Ексетеріd
Роки активності 1945 — 1970
IMDb ID 0000851
lex-barker.com
Commons-logo.svg Лекс Баркер у Вікісховищі

Алекса́ндр Крі́члоу Ба́ркер молодший (англ. Alexander Crichlow Barker Jr.; 8 травня 1919, Нью-Йорк, США — 11 травня 1973, там же) — американський кіноактор, що прославився як один з виконавців ролі «Тарзана» та відомий у Європі за виконанням ролі Олда Шаттергенда («Вірної руки») у вестернах циклу «Віннету», знятих за романами Карла Мая.[4]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Александр Крічлоу Баркер молодший народився 8 травня 1919 року в передмісті Нью-Йорка Райї в заможній сім'ї, що має франко-канадські та британські корені. Серед прямих предків актора — Роджер Вільямс, засновник міста Провіденс та знаменитий губернатор Барбадоса Вільям Генрі Крічлоу. Лекс був другою дитиною в родині Александра Крічлоу Баркера старшого, домовласника канадського походження[5], і його американської дружини Маріон Торнтон Білс[6]. Першою дитиною була старша сестра Лекса — Фредеріка Амелія (1917—1980).

Лекс Баркер виріс в Нью-Йорк-Сіті і в Порчестері (Нью-Йорк), навчався в школі «Fessenden» та закінчив Академію «Phillips Exeter», де відбувся його акторський дебют у шкільних виставах та зародилося бажання стати актором. Грав на гобої і у футбол. Поступив до Принстонського університету, але покинув його, зрозумівши, що справою його життя є робота в театрі. Батьки відмовили юнакові в підтримці і йому довелося самостійно оплачувати курси з акторської майстерності, паралельно працюючи на сталеливарному заводі, а ночами вчитися на інженера.

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

У 1938 році Лекс Баркер з'явився в невеликій ролі у бродвейській постановці Шекспіра «Віндзорські насмішниці».[7] Брав участь в невеликій ролі в провальній постановці Орсона Веллса «П'ять королів»; у Бостоні і Філадельфії з нею було стільки проблем, що до Нью-Йорка вона навіть не доїхала.[8]

У лютому 1941 року, за 10 місяців до нападу на Перл-Гарбор, Баркер покинувши свою акторську кар'єру, записався до лав Армії США простим солдатом. У роки війни виріс до звання майора, ставши одним з наймолодших майорів американської армії.[9] Під час боїв на Сицилії був поранений в ногу і в голову.

Лекс Баркер у ролі Тарзана

Повернувшись до США, Баркер відновлював здоров'я у військовому шпиталі Арканзаса, а після демобілізації відправився до Лос-Анджелеса. Незабаром він отримав невелику роль у своєму першому фільмі «Обличчя ляльки» (1945). За нею слідувала череда епізодичних ролей, найкраща з яких, — роль Еммета Дальтона у фільмі «Повернення поганого чоловіка» (1948). А незабаром Баркера знайшла та роль, яка зробила його знаменитим.

У фільмі «Чарівний фонтан Тарзана» (1949) Лекс Баркер став 10-м офіційним виконавцем ролі Тарзана, змінивши Джонні Вайссмюллера, який виконував її останні 16 років. Баркеру допомогла його зовнішність — білявого красивого інтелігентного високого (1,93 м) атлета. Актор знявся лише в п'яти фільмах про Тарзана, але залишається актором, відомим передусім саме цією роллю.

Становище Лекса Баркера як зірки після Тарзана дозволило йому зіграти різноманітні героїчні ролі в інших фільмах, головним чином у вестернах, і в одному негероїчному фільмі про Другу світову війну «Очистити територію» (1956). Помітним були також його роль золотошукача в «Жовтій горі» (1954), і особливо роль детектива у фільмі «Людина з Біттер Ридж» (1955).

У Європі[ред. | ред. код]

У 1957 році, коли йому стало важче знаходити роботу в США, Баркер переїхав до Європи (він розмовляв французькою, італійською, іспанською і трохи німецькою мовами). Тут він став дуже популярним і зіграв головні ролі у понад 40 європейських фільмах, включаючи дві стрічки за романами італійського письменника Еміліо Сальгарі (1862—1911). В Італії він знявся і в короткій, але переконливій ролі нареченого героїні Аніти Екберг у фільмі Федеріко Фелліні «Солодке життя» (1960).

Найбільшого успіху Баркер досяг у Німеччині. Тут він знявся в головних ролях в двох фільмах, заснованих на сюжетах «Доктор Мабузе» Фріца Ланга, у фільмах «Повернення доктора Мабузе» (1961) і «Невидимий доктор Мабузе» (1962), і в 13-ти фільмах, знятих за романами німецького письменника Карла Мая (1842—1912), зігравши таких відомих персонажів, як «Вірна рука» (Олд Шаттергенд), Кара Бен Немзі та доктор Штернау.

У 1966 році Баркеру була присуджена премія «Бамбі» як найкращому іноземному акторові в Німеччині, де він був великою та популярною зіркою. У Німеччині він навіть записав у 1965 році два сингли з композитором Мартіном Бетчером, автором саундтреків до фільмів за творами Карла Мая. У США Баркер повертався лише зрідка, щоб з'явитися в декількох епізодах американських телевізійних серіалів. А Європа, особливо Німеччина, залишалася його професійним домом усю решту його життя.

У 1970-і роки Лекс Баркер оселився у своєму домі в Іспанії на Коста-Браве і знімався дуже рідко, оскільки в ті часи до моди увійшли італійські вестерни та еротичні фільми. Тоді Лекс спробував повернутися на батьківщину, до США і знайти роботу там. Але повернення не принесло йому очікуваних результатів. Він знявся лише в декількох епізодичних серіальних ролях.

Німецький фільм «Коли ти зі мною» (1970) став останнім художнім фільмом, де знявся Лекс Баркер. У 1973 році кар'єру Лекса стала налагоджуватися, він почав зніматися в головній ролі в телевізійному серіалі, а в планах були дві нові стрічки, коли життя внесло в них свої корективи. У актора відмовило серце.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Лекс Баркер був одружений п'ять разів:

  1. На Констанції Родес Турлоу (з 1942 по 1950 рр.). Вона була донькою віце-президента металургійної компанії.[10] У пари в 1943 році народилася донька Лінн Турлоу Баркер, а в 1947 році — син Александр «Зан» Крічлоу Баркер III. Через пару років після розлучення Констанція вийшла заміж за нащадка шостого президента США Джона Квінсі Адамса.[10]
  2. На акторці Арлін Даль[en] (з 1951 по 1952 рр.).
  3. На акторці Лані Тернер (з 1953 по 1957 рр.). Згідно з книгою її доньки Черил Крейн, Тернер одного разу вночі вигнала Баркера з дому під дулом пістолета за те, що він нібито домагався Черил, якій було в ту пору 13 років. Розлучення було негайним, хоча ніяких офіційних звинувачень проти Баркера висунуто не було.
  4. На швейцарській акторці Ірен Лабгардт (з 1957 по 1962 рік, коли вона померла від лейкемії). У 1960 році у них народився син Крістофер, який став актором і співаком.
  5. На Кармен Сервері[en] (з 1965 по 1972 рр., хоча офіційно розлучення не було зафіксоване). У 1962 році вона здобула титутл «Міс Іспанія». Пізніше Тіта Баркер вийшла заміж за кінопродюсера Еспартако Сантоні, а потім стала останньою п'ятою дружиною мільярдера і колекціонера витворів мистецтва барона Тіссен-Борнеміца.

Смерть[ред. | ред. код]

Лекс Баркер помер 11 травня 1973 року через три дні після свого 54-го дня народження від серцевого нападу, коли йшов Нью-Йоркською вулицею на зустріч зі своєю новою нареченою акторкою Карен Кондазян[en]. Похорони Баркера пройшли в Нью-Йорку, після чого він був кремований, і прах остання його дружина відвезла з собою в Іспанію.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1946 ф Два хлопці з Мілуокі Two Guys from Milwaukee епізод
1946 ф Плащ і кинджал Cloak and Dagger епізод
1947 ф Дочка фермера The Farmer's Daughter Олаф Голстром
1947 ф Перехресний вогонь Crossfire Гаррі
1947 ф Під Тонто Рим Under the Tonto Rim Джо, депутат Тонто
1948 ф Містер Блендінгз будує будинок своєї мрії Mr. Blandings Builds His Dream House Карпентер Формен
1948 ф Дотик оксамиту The Velvet Touch Поль Бентон
1948 ф Повернення поганого чоловіка Return of the Bad Men Еммет Далтон
1949 ф Чарівний фонтан Тарзана Tarzan's Magic Fountain Тарзан
1950 ф Тарзан і рабиня Tarzan and the Slave Girl Тарзан
1951 ф Тарзан у небезпеці Tarzan's Peril Тарзан
19511953 с Казки завтрашнього дня Tales of Tomorrow Курт
1952 ф Дика лють Тарзана Tarzan's Savage Fury Тарзан
1952 ф Битви Головного Понтіака Battles of Chief Pontiac лейтенант Кет Макінтайр
1953 ф Тарзан і диявол Tarzan and the She-Devil Тарзан
1953 ф Грім над рівнинами Thunder Over the Plains капітан Білл Годжес
1954 ф Таємниця темних джунглів I misteri della giungla nera Тремал Найк
1954 ф Помста тугів La vendetta dei Tughs Тремал Найк
19541958 с Студія 57 Studio 57 Бред
1954 ф Жовта гора The Yellow Mountain Енді Мартін
1955 ф Людина з Біттер Ридж The Man from Bitter Ridge Джефф Карр
1955 ф Дуель на Міссісіпі Duel on the Mississippi Андре Тулейн
1956 ф Ціна страху The Price of Fear Дейв Барретт
1956 ф Очистити територію Away All Boats командир Квіглі
1957 ф Військові барабани War Drums Мангіс Колорадас
1957 ф Дівчина в Кремлі The Girl in the Kremlin Стів Андерсон, агент
1957 ф Спека в джунглях Jungle Heat доктор Джим Ренсом
1957 ф Звіробій The Deerslayer Звіробій
1957 ф Дівчина в чорних панчохах The Girl in Black Stockings Девід Г'юсон
1958 ф Дивне пробудження The Strange Awakening Пітер Ченс
1958 ф Капітан Фуоко Capitan Fuoco П'єтро, капітан Фуоко
1959 ф Син червоного пірата Il figlio del corsaro rosso Енріко ді Вентімілья
1959 ф Шабля сарацина La scimitarra del Saraceno Дракон Дракут
1959 ф Солодке життя La dolce vita Роберт, чоловік Сільвії
1959 ф Місія в Марокко Mission in Morocco Брюс Рейнольдс
1960 ф Жах червоної маски Il terrore della maschera rossa Марко
1960 ф Лицар з сотнею облич Il cavaliere dai cento volti Ріккардо д'Арк
1960 ф Пірати узбережжя I pirati della costa Луїс Монтерей
1960 ф Робін Гуд і пірати Robin Hood e i pirati Робін Гуд
1961 ф Таємниця Чорного Яструба Il segreto dello sparviero nero капітан Дон Карлос де Еррера
1961 ф Таємниця людей в синьому El secreto de los hombres azules Фред
1961 ф Повернення доктора Мабузе Im Stahlnetz des Dr. Mabuse Джо Комо на псевдонім «Нік Скаппіо» та «Боб Арко»
1962 ф Невидимий доктор Мабузе Die unsichtbaren Krallen des Dr. Mabuse агент ФБР Джо Комо
1962 ф Гінеколог доктор Сібеліус Frauenarzt Dr. Sibelius доктор Джордж Сібеліус
1962 ф Скарби Срібного озера Der Schatz im Silbersee Вірна Рука
1963 ф Сніданок у двоспальному ліжку Frühstück im Doppelbett Віктор Г. Армстронг
1963 ф Ураган на Цейлоні Das Todesauge von Ceylon Ларрі Стоун
1963 ф Венеціанський кат Il boia di Venezia Сандоіго Бембо
1963 ф Калі Юг, богиня помсти Kali Yug, la dea della vendetta майор Форд
1963 ф Таємниця індійського храму Il mistero del tempio indiano майор Форд
1963 ф Віннету Winnetou — 1. Teil Вірна Рука
1964 ф Віннету — вождь апачів Old Shatterhand Вірна Рука
1964 ф П'ята жертва Victim Five Стів Мартін
1964 ф Жовтий диявол Der Schut Кара Бен Немзі
1964 ф Віннету — син Інчу-Чуна Winnetou — 2. Teil Вірна Рука
1965 ф Скарби ацтеків Der Schatz der Azteken доктор Карл Штернау
1965 ф Піраміда синів Сонця Die Pyramide des Sonnengottes доктор Карл Штернау
1965 ф 24 години для вбивства Twenty-Four Hours to Kill Джеймі Фолкнер
1965 ф Пекло в Манітобі Die Hölle von Manitoba Клінт Бреннер
19651974 с ФБР The F.B.I. Овен Стюарт
1965 ф Дикі народи Курдистану Durchs wilde Kurdistan Кара Бен Немзі
1965 ф Віннету 3 Winnetou — 3. Teil Вірна Рука
1965 ф Гнів шабель Im Reiche des silbernen Löwen Кара Бен Немзі
1966 ф Хто вбив Джоні Р? Wer kennt Johnny R.? Сем Добі / Джонні Рінго
1966 ф Карнавал бандитів Gern hab' ich die Frauen gekillt Гленн Кессіді
1966 ф Віннету і напівкровок Апаначі Winnetou und das Halbblut Apanatschi Вірна Рука
1967 ф Сім разів жінка Woman Times Seven Рік (епізод «Супер Симоне»)
1967 ф Містер Динаміт. Ранок цілує смерть Mister Dynamit — Morgen küßt euch der Tod Боб Урбан / містер Динаміт
1967 ф Зміїна яма і маятник Die Schlangengrube und das Pendel Роджер Фон Маріенберг / Роджер Маріенберг
19681970 с Потрібен злодій It Takes a Thief Курт «Метт» Метсон
19681971 с Найменування гри The Name of the Game Вайл Шаєнн
1968 ф Віннету і Шаттергенд у долині мертвих Winnetou und Shatterhand im Tal der Toten Вірна Рука
19691973 с Нічна галерея Night Gallery Charlie McKinley (епізод «Зал очікування»)
1970 ф Коли ти зі мною Wenn du bei mir bist капітан Ганс Шнейдер
1970 ф Аум Aoom Рістоль

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Лекса Баркера[11]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Отто (Німеччина)
1965 Найкращий актор 2-е місце
Премія «Бамбі»
1967 Найкращий актор Віннету — син Інчу-Чуна
Віннету 3
Віннету і його друг Вірна Рука
Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119219328 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Imported from the USA: Lex Barker. European Film Star Postcards (англ). 4.09.2013. Процитовано 13.11.2017. 
  5. Reiner Boller, Christina Böhme (2003). Lex Barker – Die Biografie. Schwarzkopf & Schwarzkopf Verlag, Germany. ISBN 3-89602-444-2. 
  6. «Miss Beals's Wedding», The New York Times, April 20, 1913.
  7. The Merry Wives of Windsor на сайті Internet Broadway Database (англ.)
  8. Leaming, Barbara. Orson Welles: A Biography, pp. 188—201
  9. Electronic Army Serial Number Merged File, 1938—1946 [Archival Database]; World War II Army Enlistment Records; Records of the National Archives and Records Administration, Record Group 64
  10. а б «Mrs. Barker's Nuptials», The New York Times, September 12, 1952
  11. Нагороди та номінації Лекса Баркера на сайті IMDb (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Manfred Christ: Von Tarzan bis Old Shatterhand — Lex Barker und seine Filme, Günter Albert Ulmer Verlag, Tuningen, Germany, 1994; ISBN 3-924191-81-6

Посилання[ред. | ред. код]