Координати: 46°32′10″ пн. ш. 35°28′55″ сх. д. / 46.53611° пн. ш. 35.48194° сх. д. / 46.53611; 35.48194

Олександрівка (Олександрівська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олександрівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Приазовський
Рада Олександрівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA23080190010020260
Основні дані
Засноване 1861
Населення 1049
Площа 6,735 км²
Густота населення 155,75 осіб/км²
Поштовий індекс 72445
Телефонний код +380 6133
Географічні дані
Географічні координати 46°32′10″ пн. ш. 35°28′55″ сх. д. / 46.53611° пн. ш. 35.48194° сх. д. / 46.53611; 35.48194
Середня висота
над рівнем моря
м
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Мелітополь
Відстань до
залізничної станції
45 км
Місцева влада
Адреса ради 72445, с. Олександрівка, вул. Центральна[1], 88
Карта
Олександрівка. Карта розташування: Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка. Карта розташування: Запорізька область
Олександрівка
Олександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Олександрівка у Вікісховищі

Олекса́ндрівка (в минулому — Невкус) — село в Україні, у Приазовському районі Запорізької області. Населення становить 1049 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада.

Географія

Село Олександрівка знаходиться на відстані 5 км від Молочного лиману, за 7 км від Азовського моря та за 24 км на південь від районного центру. До залізничної станції Мелітополь — 45 км. По селу протікає струмок, який переходить у велику затоку.

Історія

Село Олександрівка засновано 1861 року переселенцями з Полтавщини, Київщини, Бердянського повіту на місці колишнього татарського аулу Татли-Кулак.

Першими мешканцями були переселенці з Полтавської губернії, які заснували село на східному березі Молочного лиману за 7 км від Азовського моря в балці Шатикуль. Перші переселенці носили такі прізвища: Уланов, Мєшков, Токарєв, Іванов, Бутяєв, Дрогов, Барчуков, Коваленко, Коротенко, Науменко, Левченко, Корнійчук, Саприкін, Бреус, Остроух, Савенко.

До середини 60-х років XIX століття село мало назву Невкус. За народними переказами назву воно отримало за «невкусну» воду з місцевої річки. Після відміни кріпосного права Невкус було перейменовано у Олександрівку. За однією з версій, назвали село так на честь імператора Олександра II, як ініціатора цієї реформи, за що, до речі, називали його Олександром–Визволителем. А можливо, це пов'язано з діяльністю «князя Таврійського» Григорія Олександровича Потьомкіна, який сприяв заселенню земель Півдня України.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 434 жителі села[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1147 осіб, з яких 505 чоловіків та 642 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1046 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 88,85 %
російська 9,44 %
вірменська 1,53 %
молдовська 0,19 %

Економіка

  • «Олександрівка», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Інформація щодо перейменування об'єктів топоніміки Приазовського району
  2. Олександрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 11 листопада 2019.
  6. Указ президента України № 849/2019

Джерела