Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці | |
---|---|
![]() Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Дубровиці (1929 рік) | |
51°34′27″ пн. ш. 26°34′01″ сх. д. / 51.574194° пн. ш. 26.567194° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Дубровиця |
Засновник | Ігнатій Де-Броель Плятер |
Початок будівництва | 1861 |
Кінець будівництва | 1865 |
Стиль | бароко |
Належність | ПЦУ |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вул. Воробинська |
Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
![]() | |
![]() |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — одна з найстаріших архітектурних пам'яток міста Дубровиця Рівненської області, Україна.[1] Пам'ятка архітектури національного значення,[2][3] охоронний № 1498.[4]
Історія
![]() | |
---|---|
![]() |
Сучасний зовнішній вигляд церкви |
![]() |
Інтер'єр церкви |
Церква збудована в 1865 році на кошти дубровицького графа Ігнатія Де-Броель Плятера.[5] Парафія станом на 1892 рік налічувала 4439 вірян (2165 чоловіків та 2274 жінки), володіла 94 десятинами та 1132 сажнями землі, мала в підпорядкуванні однокласне народне училище, села Золоте, Пузня, Людинь, Рудня, Ясинець, Острівці, Мочулище, Крупове та дерев'яну Миколаївську церкву в селі Селець[6]. У радянський період у церкві був склад солі.[1] Були тоді плани підірвати будівлю.[1] З Луцька вже були викликані мінери, привезено вибухівку, проте в останній момент тогочасний начальник райвідділу міліції Дмитро Башинський відмінив наказ.[1] Після проголошення незалежності України храм був відреставрований.[7]
Архітектура
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1c/St_Uliana_Olshanky_%28Dubrovytsia%29.jpg/220px-St_Uliana_Olshanky_%28Dubrovytsia%29.jpg)
Це трьохкупольний мурований храм у стилі пізнього бароко.[5] Церква поєднує в собі російську і дерев'яну українську архітектуру.[7] Цегляна, трьохмастна, в основу композиції покладено притаманна українським дерев'яним культовим спорудам осьова схема компонування об'ємів, доповнена розміщенням дзвіниці на західному фасаді, що є характерним прийомом російської архітектури. Складається з квадратної в плані, великих розмірів нави, прямокутних апсиди і нартексу. Опорними для системи підпружних арок є поставлені по квадрату чотири стовпи п'ятигранного перерізу. Прямокутний у плані об'єм двох нижніх ярусів дзвіниці, орієнтований перпендикулярно осі основного об'єму, рівновисокий з навою. Восьмерик дзвіниці декорований щипцями. Південний і північний фасади нави, західний фасад дзвіниці і східний фасад апсиди мають ідентичне оформлення, яке має в основі мотив портика.[8]
Біля церкви в 2005 році встановлено пам'ятник діві Улянії Гольшанській-Дубровицькій.[1][5]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д Наталка Позняк-Хоменко. Княжий град над річкою Горинь. Україна молода. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 березня 2015. (Перевірено 18 березня 2015)
- ↑ Пам'ятки архітектури національного значення, Рівненська область. Украина Инкогнита. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Пам’ятки містобудування і архітектури Рівненської області. Рівненщина. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Рада Міністрів УРСР; Постанова від 06.09.1979 № 442. Законодавство України. Архів оригіналу за 02.04.2018. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ а б в Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. — Житомир : Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. — С. 514-515. (рос. дореф.)
- ↑ а б Сім чудес Дубровиччини. ОГО. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 308.
Посилання
- церква Різдва Богородиці. Енциклопедія пам'яток. Процитовано 18 березня 2015.