Гольшанська Юліанія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гольшанська Юліана Юріївна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гольшанська Юліанія Юріївна

Ікона Юліанії Гольшанської кінця XIX століття
Народилася1550
Волинь, Велике князівство Литовське
Померла1566
Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське
ПохованняКиєво-Печерська лавра[1]
У ликусвятий[1]
День пам'яті28 вересня

Юліанія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. бл. 1566 р.) — православна свята праведна діва з роду Гольшанських, канонізована православною церквою за часів Петра Могили, українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Мощі знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.

Гробниця святої Юліанії Гольшанської в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, рисунок 1651 року Абрагама ван Вестерфельда у копії кінця XVIII століття

Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1566 року. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII століття. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою у рік від народження свого шістнадцятий».

Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (16321646). Під час пожежі 1718 року рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 році її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.

Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»[2], видання Лаврської друкарні 1705 року.

За даними Афанасія Кальнофойського, її надгробна плита мала епітафію[3].

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано[4]:

«Радуйся, Юліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді».

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Юліані в Дубровиці

День ушанування пам'яті припадає на Собор святих ближніх печер - 28 вересня.

21 вересня 2005 року в місті Дубровиця Рівненської області відкритий та освячений митрополитом УПЦ КП Даниїлом пам'ятник Юліанії[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 99.
  2. Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
  3. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
  5. Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Смирнов Я. И. Рисунки Киева 1651 г. по их копиям к.18 в. // Труды 13-го археологического съезда. — М., 1908. — Т. 2. — С. 472-479. (рос. дореф.)

Посилання

[ред. | ред. код]