Гольшанська Юліана Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гольшанська Юліана Юріївна
Saint Juliania Olshanska.jpg
Народилася 1550
Померла 1566
Поховання Києво-Печерська лавра
Діяльність святі
Рід Гольшанські
Батько Юрій Семенович Гольшанський
Брати, сестри  • Ганна Гольшанська[d]
 • Олександр Гольшанський[d]
 • Іван Гольшанський-Дубровицький[d]
 • Семен Юрійович Гольшанський

Юліана Юріївна Гольшанська Дубровицька (? — † бл. 1540 р.) — православна свята праведна діва (канонізована за Петра Могили), українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Спочиває у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.

Опис[ред. | ред. код]

Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1540 р. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII ст. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою в рік від народження свого шістнадцятий».

Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (16321646). Під час пожежі 1718 р. рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 р. її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року у печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.

Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»[1], видання Лаврської друкарні 1705 р.

За даними Афанасія Кальнофойського, була її надгробна плита з епітафією[2].

Пам'ять 11 жовтня і 19 липня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов’янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів : Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене / Рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
  2. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]