Верхнє Мультинське озеро
Верхнє Мультинське озеро рос. Верхнее Мультинское озеро | ||||
---|---|---|---|---|
49°55′36″ пн. ш. 85°53′24″ сх. д. / 49.92667° пн. ш. 85.89000° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Росія[3] | |||
Розташування | Росія, Республіка Алтай, Усть-Коксинський район | |||
Прибережні країни | Росія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | льодовикове озеро | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 0,408[1] км² | |||
Висота | 1795[1]—1860[2] м | |||
Глибина макс. | 47,4[1] м | |||
Довжина | 1,425[1] км | |||
Ширина | 0,415[1] км | |||
Берегова лінія | 3,26[1] км | |||
Вода | ||||
Режим | стічне | |||
Температура | 8—12[2] °C | |||
Басейн | ||||
Витікають | Мульта | |||
Країни басейну | Росія | |||
Інше | ||||
Geonames | 1534697 | |||
|
Ве́рхнє Мульти́нське о́зеро (рос. Верхнее Мультинское озеро), або Верхнємульти́нське о́зеро (рос. Верхнемультинское озеро) — природне озеро в Алтайських горах, розташоване в межах Республіки Алтай на південному сході Росії. Обіймає площу в 40,8 га, максимальна глибина становить 47,4 м. Належить до високогірних льодовикових водойм. Вперше досліджене О. А. Алекіним у 1933 році[1]. Назване за місцем розташування в басейні річки Мульти і приналежністю до системи Мультинських озер, в якій ця водойма лежить найвище.
Верхнє Мультинське озеро знаходиться на території Катунського заповідника. Воно відоме мальовничими краєвидами, багатою флорою і фауною, належить до популярних об'єктів екологічного туризму[1].
Клімат в околицях Верхнього Мультинського озера різко континентальний. Середні температури січня в цій частині Алтаю сягають –18…–20 ºС, літні температури не перевищують +11… +12 ºС. Зима в цьому регіоні тривала і багатосніжна, літо коротке, прохолодне і дощове. Середньорічна сума опадів становить 600 м, більша частина з них випадає влітку. Потужність снігового покриву варіює від 50 до 150 см[4].
Адміністративно Верхнє Мультинське озеро належить до території Усть-Коксинського району Республіки Алтай, в межах якого розташоване на крайньому південному сході. Водойма знаходиться приблизно за 40 км від районного центру Усть-Кокса в південносхідному напрямку і за 20 км на південь від найближчого населеного пункту — села Мульта. Акваторія водойми цілком входить до охоронюваної зони Катунського заповідника, при цьому будучи наближеною до його північного кордону[1]. Околиці озера ненаселені, транспортна інфраструктура навкруги нього відсутня, дістатись до водойми можна лише пішими і кінними стежками.
З фізико-географічної точки зору Верхнє Мультинське озеро знаходиться на півдні Західного Сибіру, в центральній частині Алтайських гір. Ця водойма утворилась в західній частині північного макросхилу Катунського хребта, в басейні Верхньої Катуні, підбасейні однієї з її приток — Мульти. В макрорельєфі цієї місцевості переважають гребенеподібні вододіли з відмітками 3000 м і фрагменти давніх пенепленів. Відносні висоти гір в околицях озера сягають 1200 м[4]. Щодо висоти розташування самого озера єдиної думки не існує: за різними джерелами її визначають у діапазоні від 1795 до 1860 м[1][2].
Водойма має витягнуту форму, її водне дзеркало орієнтоване у мерідіанальному напрямку, тобто з півночі на південь. Довжина Верхнього Мультинського озера становить 1425 м, найбільша ширина сягає 415 м. Площа акваторії дорівнює 40,8 га. Загальна довжина берегової лінії — 3260 м. Маючи відносно невеликий розмір, ця водойма вирізняється значною глибиною, максимальна величина якої сягає 47,4 м. За цим показником вона є найглибшою серед усіх Мультинських озер[1].
Як і вся система Мультинських озер, ця водойма має льодовикове походження. Вона утворилась у троговій долині, яку виорали на схилі Катунського хребта крижані маси давнього льодовика. Поступово ця западина заповнилась талими водами і перетворилась на Верхнє Мультинське озеро. В сучасний геологічний період льодовики також становлять єдине джерело живлення цієї водойми. В озеро впадають 11 струмків, з них 4 великих, що витікають з льодовиків і сніжників на схилах гір, упритул наближених до берегової лінії[1]. В свою чергу, озеро живить важливу водну артерію навколишньої місцевості — річку Мульта, праву притоку Катуні. Крім неї, з Верхнього Мультинського озера не витікає жодного потоку.
Через віддаленість водойми від людських осередків гідрологічні дослідження у ній не проводили, однак деяка інформація про фізико-хімічні показники води міститься в загальногеографічних описах. В першу чергу, цю водойму описують як надзвичайно холодну. Навіть у липні температура води в цьому озері не перевищує 8—12°C[2]. Така особливість пояснюється збігом кількох причин: по-перше, живленням винятково холодними талими водами льодовиків; по-друге, розташуванням на значній висоті, де переважають низькі температури повітря; по-третє, значною глибиною, яка при малій площі водної поверхні не дозволяє прогрітись водній масі за коротке високогірне літо.
За органолептичними показниками воду Верхнього Мультинського озера описують як дуже якісну. Вона є ультрапрісною (тобто вирізняється вкрай незначним ступенем мінералізації), прозорою, має яскравий зеленкувато-блакитний колір. Водночас, вода цього озера доволі каламутна, часто з виразним молочним відтінком. Це обумовлено присутністю в ній мінеральних мікрочастинок у формі завису, які течія струмків виносить з навколишніх гірських порід, схованих під льодовиковим панциром.
Береги Верхнього Мультинського озера лежать у трьох висотних поясах: лісовому, субальпійському і альпійському. Місцева флора налічує 350 видів рослин і за своїм характером подібна до рослинності розташованого трохи далі Кучерлінського озера. Найнижчий лісовий пояс представлений здебільшого модриново-кедровим рідколіссям, в якому домінують модрина сибірська і сосна сибірська, більш відома під народною назвою «кедр». Вище по схилах розвинуті високотравні субальпійські луки, які ближче до вершин переходять у низькотравні альпійські луки, дріадову і чагарникову тундру[4]. В самому озері через його холодноводність вища рослинність майже не розвинута. Навкруги Верхнього Мультинського озера знайдені рідкісні види рослин: Allium altaicum, Hedysarum theinum, Paeonia hybrida, Rhodiola algida, оливник рожевий[1][2].
Фауна навколишньої території має тайговий характер, в ній присутні декілька десятків видів ссавців і птахів. У лісах звичайні олені сибірського підвиду (марали), сарни, білі зайці, вивірки. Тут багато бурих ведмедів, які влітку шукають поживу на луках і в тундрі. На кам'янистих ділянках мешкають альпійські пискухи. У водах Мульти зрідка трапляється видра. На Верхньому Мультинському озері щороку гніздуються гагари чорношиї, чирянки великі і малі, пронурки і плиски. Інколи тут можна спостерігати і більших пернатих великих бакланів і скоп. На навколишніх луках і в тундрі годуються куріпки білі. На місцевих луках багато метеликів, з яких особливо виділяють рідкісних аполлона, Parnassius phoebus, Erebia kindermanni[1][2][4]. Водночас, у самому озері через низьку температуру води риба відсутня[5].
Рослинність Верхнього Мультинського озера
Кедровий ліс в околицях Мультинських озер.
|
Вигляд кедрового рідколісся на берегах водойми.
|
Прибережна рослинність Верхнього Мультинського озера.
|
Верхнє Мультинське озеро має велике гідрологічне значення, тому що служить основним водозбірним басейном Мульти, яка, в свою чергу, є однією з найбільших приток у верхів'ях Катуні. Оскільки нижче за течією цих річок розташовані населенні пункти, то гідрологічний режим озера безпосередньо впливає на якість питної води в цих осередках цивілізації. Крім того, від нього залежить стан двох інших складових озерного каскаду — Середнього і Нижнього Мультинських озер.
Поки що екосистеми Верхнього Мультинського озера не змінені людською діяльністю, що надає цій водоймі також і великої природоохоронної значимості. Задля збереження ландшафтів, раритетної флори і фауни навколишньої території озеро включили до складу Катунського заповідника. Не зважаючи на малонаселеність околиць і важкодоступність Верхнього Мультинського озера, воно відоме у колах любителів природи своєю мальовничістю. Водойма входить до складу одного з екскурсійних маршрутів заповідника, який також передбачає відвідини розташованого поблизу Поперечного озера і декількох водоспадів[2]. Через перевал Норильчан, що лежить на висоті 2650 м, від Верхнього Мультинського озера можна дістатися до не менш мальовничого озера Тальмень, в якому дозволене рибальство.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Достопримечательности Усть-Коксинского района [Пам'ятки Усть-Коксинського району]. katunskiy.ru ((рос.)) . Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ а б в г д е ж «В край озер и водопадов» [«До краю озер і водоспадів»]. katunskiy.ru ((рос.)) . Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в г A. M. Маринин, Н. П. Малков, А. В. Бондаренко, А. Г. Манеев, М. Г. Сухова, Ю. В. Робертус, О. В. Климова, И. А. Машошина, Л. В. Байлагасов Кадастр особо охраняемых природных территорий Республики Алтай — Барнаул: АЗБУКА, 2014. — С. 288—295.(рос.)
- ↑ Фауна. katunskiy.ru ((рос.)) . Процитовано 24 травня 2020.