Чирянка мала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чирянка мала
Самець
Самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Качка (Anas)
Вид: Чирянка мала
Anas crecca
Linnaeus, 1758
Ареал малої чирянки     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Ареал малої чирянки     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Посилання
Вікісховище: Anas crecca
Віківиди: Anas crecca
EOL: 1048951
ITIS: 175081
МСОП: 160031027
NCBI: 75839
Fossilworks: 133772

Чирянка мала[1][2] (Anas crecca) — одна з найчисленніших качок, що зустрічаються в Європі. У деяких місцях живе більше чирянок, ніж крижнів. Мала чирянка — найдрібніша з європейських видів качок. Мешкає на більшій частині території Європи та Азії, її часто можна спостерігати і в Україні. Підвид цієї качки зустрічається на півночі та заході Північної Америки. Північноамериканський підвид іноді називають каролінською малою чирянкою, оскільки цей птах живе тільки в Кароліні.

Розміри[ред. | ред. код]

Довжина тіла: 34—37 см. Розмах крил: 54-59 см. Маса: 257—440 г.

Поширення[ред. | ред. код]

Регіон гніздування малої чирянки досить великий — більша частина Середньої Азії, Монголія, Маньчжурія та Японія; сягає він і до півдня Західної Європи. У наші дні малі чирянки досить численні, проте зникають невеликі водоймища, у яких вони гніздуються. Щоб уникнути скорочення чисельності цих птахів, треба також обмежити полювання на них.

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином в Поліському регіоні; під час міграції трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах в глибині суходолу.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

За винятком періоду гніздування, птахи тримаються невеликими зграями. Їжа: водні рослини, комахи, жуки і їхні личинки, двостулкові молюски та равлики. Звуки: «крік-крік» і «га-га-га». Тривалість життя: до 16 років.

Споріднені види[ред. | ред. код]

Інші качині — крижень чорний, чирянка-квоктун та північно-американський підвид малої чирянки.

Їжа[ред. | ред. код]

Малі чирянки живляться як рослинними, так і тваринними кормами. До складу рослинних кормів входять зелені частини рослин і їх насіння, переважно водних рослин, а тваринних — водні безхребетні. Більшу частину їжі птахи знаходять у воді. Чирянки опускають дзьоб у воду і відціджують з води їжу. На землі ці качки пересуваються на своїх коротких ногах незграбно, перевалюються, і дзьобом ворушать траву у пошуках їжі. Малі чирянки, що живуть на віддалених від населених пунктів водоймищах, виходять на пошуки їжі вдень. Птахи плавають по воді, дзьобом збираючи їстівні частини рослин і комах. Влітку малі чирянки харчуються тваринними кормами — личинками бабок, волохокрильцями і водомірами.

Місця проживання[ред. | ред. код]

Мала чирянка селиться уздовж берегів водоймищ, розташованих в лісовій або лісостеповій смузі. Цей водоплавний птах віддає перевагу заболоченим водоймищам, інколи гніздується уздовж берегів річок з повільною течією. Мала чирянка більшу частину корму добуває у воді. Гнізда малі чирянки зазвичай влаштовують серед густої прибережної рослинності. У зимовий час вони об'єднуються у величезні зграї разом з іншими водоплавними птахами і тримаються на річках, великих озерах, у гирлах річок і на морському узбережжі. Близький родич чирянки — чирянка-квоктун. Зовні і своїми розмірами квоктун схожий на родича, проте в звичайному наряді на голові у самця є біла смуга.

Розмноження[ред. | ред. код]

Яйця малої чирянки - Тулузький музей

Статеве дозрівання настає у віці 1 року. П

З початком періоду гніздування селезень вдягається у вражаючий своїм забарвленням шлюбний наряд. Голова, горло і верхня частина його шиї стають рудувато-коричневими. Боки голови забарвлюються в синювато-зелений колір з мідно-червоним відливом. Спинка та крила селезня сірі з чорними поперечними цівками. Нижня частина його тіла світліша. На крилах чітко виділяються яскраві зелені дзеркальця. Токування малих чирянок подібне до токування крижня. Селезні в період гніздування агресивно налаштовані відносно суперників. Проте, на відміну від інших качиних, самець малої чирянки не захищає свою ділянку. Пари утворюються ще на зимівлях. Самець та самиця, разом летять на пошуки місця для гнізда. еріод гніздування: з квітня. Гніздо має бути добре укрите серед трав'янистих кущів або прибережних чагарників. Власними грудьми самиця немов «угвинчується» в землю, влаштовуючи ямку, в яку буде відкладено яйця. Лоток вистилається травинками. У повній кладці буває від 8 до 11 яєць. Насиджує яйця тільки самка протягом 21—23 днів. У південних районах пташенята з'являються в кінці травня — на початку червня, а в північних — у липні. Після того, як пташенята, що вийшли з яєць, обсохнуть, качка зводить їх на воду. Пуховички вже з першого дня життя добре плавають і пірнають.Пташенята стають на крило з 25—30 днів.

Характерні особливості[ред. | ред. код]

Політ: мала чирянка від інших видів відрізняється вузькими і гострими крилами. Ця особливість забезпечує птахові найшвидший політ. Мала чирянка літає майже безшумно, з частими поворотами тіла. Ця качка може злітати і з води, і з суші майже вертикально вгору.

Кладка: 8-11 жовтуватих або білих яєць. Лоток гнізда самиця вистилає листям та травою. Під кінець насиджування в ньому з'являється жмутик з темного пуху.

Селезень: шлюбне оперення самця дуже яскраве. Голова, горло і верхня частина шиї спереду рудувато-коричневі, боки голови синьо-зелені з мідно-червоним відливом. Груди світло-охристі з коричневими цятками. Спина й боки сірі з чорними поперечними цівками. На крилі двобарвне дзеркальце.

Качка: як і самиці інших качок, забарвлена досить скромно. Наряд служить відмінним маскуванням.

Цікаві відомості[ред. | ред. код]

  • Самці малої чирянки линяють у червні або в липні, самиці — в серпні або у вересні. Поза періодом гніздування селезень практично не відрізняється від качки, проте у шлюбний період від постає перед нею у всій своїй пишності.
  • Малі чирянки дуже швидко літають, що привертає особливу увагу мисливців. На них полюють заради спортивного інтересу. У Іспанії, Італії і інших європейських країнах щорічно половина популяції малих чирянок гине від рук мисливців.
  • Навіть парні самці малої чирянки часто приєднуються до холостяцьких груп. Під час залицяння вони нерідко повертаються на токовища.
  • Самка, йдучи шукати корм, прикриває яйця в гнізді жмутиком із темного пуху.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Чирянка мала в базі Avibase, 2021

Посилання[ред. | ред. код]