Левицький Володимир (протопресвітер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левицький Володимир
Народився не раніше 1898 і не пізніше 1899
Помер 30 вересня 1969(1969-09-30)
Діяльність священник
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь доктор богослов'я
Членство Наукове товариство імені Шевченка

Левицький Володимир (1898/1899[1] — 30 вересня 1969) — громадський і церковний діяч. Дійсний член УВАН та НТШ.

Біографія

Народився на Гуцульщині в старій священичій родині. Закінчив гімназію в Коломиї. Навчався на філософському факультеті у Львівському університеті. Під час визвольних змагань перших десятиліть ХХ ст. — хорунжий Української Галицької Армії. Сотник армії УНР. Був поранений.

Після війни В. Левицький повернувся до навчання. Здобуває докторат з богослов'я у Львові і з філософії — у Відні.

У 1930 р. приймає священну хіротонію. Працює священиком на Поділлі. Засновник читалень «Просвіти».

З 1939 р. — на Лемківщині.

У 1949 р. — на еміграції у США. Редактор журналу «Дніпро» — органу Української Православної Церкви в США (Філадельфія). Секретар єпископа Іоана Теодоровича. Організатор парафії св. Андрія Первозванного у Вашингтоні.

З 1956 р. — у Міннеаполісі. Настоятель парафії св. Архистратига Михаїла.

Мемуари

Автор спогадів про похід Української Галицької армії по Поділлю[2].

Примітки

  1. Левицький Володимир (1899)… С. 1266.
  2. Слідами щоденника хорунжого Української Галицької армії. Патріоти України.

Джерела