Лісіцин Василь Анатолійович

Василь Лісіцин
Василь Лісіцин;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1 січня 1991; Скалівські Хутори
Смерть	17 грудня 2019 (28 років); Мар'їнка
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2018-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	40 ОАБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Мар'їнку;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 грудня 2021, заснована на цій версії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісіцин.

Васи́ль Анато́лійович Лісі́цин (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1991 року у селі Скалівські Хутори (Новоархангельський район, Кіровоградська область); виріс у прийомній родині.

24 квітня 2018-го призваний на військову службу, згодом підписав контракт. Старший солдат, водій-електрик, батарея безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки 40-ї бригади. Відряджений до 28-ї бригади в зону боїв — на посаду механіка-водія механізованого відділення.

17 грудня 2019 року загинув в передвечірню пору поблизу міста Мар'їнка — від поранення у голову кулею снайпера. Того дня терористи здійснювали снайперський обстріл з напрямку Трудівських окупованого Донецька. Снайпер-терорист стріляв, прикриваючись маленькою дівчинкою, що гралася близько від його позиції — ворог знав, що українські військові не стрілятимуть туди, де може постраждати дитина.^[2]

20 гpудня 2019-го похований на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища; в Кропивницькому оголосили День жалоби.^[3].

Без Василя лишилася прийомна мама.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).^[4].
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 грудня^[5]^[6].

Примітки

↑ На Донеччині внаслідок ворожого обстрілу загинув боєць 28 омбр Василь Лісіцин
↑ Ціною життя. Фото та історії героїв, що загинули в боях за Україну в грудні
↑ У Кропивницькому попрощалися із загиблим у зоні ООС Василем Лісіциним
↑ Указ Президента України від 11 лютого року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 грудня на YouTube

Джерела

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На Донеччині внаслідок ворожого обстрілу загинув боєць 28 омбр Василь Лісіцин

[2] Ціною життя. Фото та історії героїв, що загинули в боях за Україну в грудні

[3] У Кропивницькому попрощалися із загиблим у зоні ООС Василем Лісіциним

[4] Указ Президента України від 11 лютого року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.

[6] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 грудня на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]