40-ва окрема артилерійська бригада (Україна)
| 40 окрема артилерійська бригада | |
|---|---|
.svg) Нарукавний знак бригади | |
| Засновано | 25 травня 2015 |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип |  Ракетні війська та артилерія |
| У складі |  ОК «Південь» |
| Оборонець | Великий князь Вітовт |
| Гасло | «Громом і полум'ям» |
| Війни/битви | |
| Нагороди |  |
| Командування | |
| Поточний командувач | полковник Олександр Лавриненко |
| Знаки розрізнення | |
| Польовий нарукавний знак | .svg) |
| Почесний нагрудний знак |  |
Медіафайли на Вікісховищі | |
40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта (40 ОАБр, в/ч А2227, пп В3500) — з'єднання артилерійських військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Місце дислокації — м. Первомайськ Миколаївської області.
Бригада створена наказом Міністерства оборони України 6 лютого 2015 року, офіційний день народження 25 травня 2015 року, місцем її дислокації обрано 22-ге військове містечко у Первомайськ Миколаївської області,[1][2] на місці колишньої 46-ї дивізії РВСП.[3]
Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан.
23 серпня 2020 року «…зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники у бойовій підготовці та з нагоди 29-ї річниці незалежності України» 40-й окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєне почесне найменування «імені Великого князя Вітовта».[4]
24 вересня 2022 року 40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[5]
На середину 2015 року бригада мала у своєму складі[джерело?]:
- батарея управління
- 1-й артилерійський дивізіон 2А36 «Гіацинт-Б»;
- 2-й артилерійський дивізіон 2А36 «Гіацинт-Б»;
- 3-й артилерійський дивізіон 2А65 «Мста-Б»;
- 4-й артилерійський дивізіон 2А65 «Мста-Б»;
- протитанковий артилерійський дивізіон;
- батальйон охорони;
- дивізіон артилерійської розвідки;
- медичний пункт бригади (6 медичних пунктів дивизіонів)
- ремонтна рота
- рота матеріального забезпечення
- інженерно-саперна рота
- взвод радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
- причіпна гаубиця M777[6]
- 2П22 «Богдана-Б»[7]
- 2015: полковник Рябоконь Володимир Володимирович[джерело?]
- 2015: підполковник Шубін Андрій Володимирович (виконувач обов'язків)[джерело?]
- 2015—2017: полковник Панченко Сергій Іванович[джерело?]
- з 2017: полковник Лавриненко Олександр Петрович[9][10]
Центральним елементом нарукавного знака бригади, що затверджений 13 жовтня 2020 р., є герб великого князя Вітовта у вигляді наконечника списа вістрям вгору з хрестиком ліворуч у супроводі двох гарматних стволів, які розташовано V-подібно. Угорі над щитом розміщено червону стрічку з гаслом «ГРОМОМ І ПОЛУМ'ЯМ»[11].
- солдат Катрич Олександр Васильович, помер від отриманих поранень( у боях за Дебальцеве) у Києві, 12.10.2014.
- солдат Павлів Сергій Мирославович, помер від поранень, 24 травня 2015.[12]
- солдат Козленко Сергій Миколайович, 28 травня 2015 трагічно загинув біля Волновахи.[13]
- солдат Перцев Олександр Володимирович, 21 липня 2015, Володарське.[14]
- сержант Ротар Іван Петрович, 26 серпня 2015, Прохорівка Волноваського району.[15]
- солдат Солтис Юрій Миколайович, 17 листопада, помер під час несення служби поблизу села Тополине Нікольського району.
- молодший сержант Яворський Олександр Володимирович, 3 січня 2016, помер під час лікування.[16]
- молодший сержант Войтенко Віталій Сергійович, 3 травня 2016, ДТП.[17]
- солдат Зварищук Роман Михайлович, 14 травня 2016, помер від ускладнень після пневмонії.[18][19]
- солдат Маслюченко Юрій Анатолійович, 18 квітня 2017.[20]
- молодший лейтенант Ліпка Максим Васильович, 26 грудня 2017, Волноваха.[21]
- старший солдат Лісіцин Василь Анатолійович, 17 грудня 2019, в районі м. Мар'їнка.[22]
- солдат Ошурко Михайло Михайлович, 25 січня 2020, в районі с. Троїцьке.[23]
- солдат Олександр Гузовський, 6 червня 2022, під Ізюмом на Харківщині.[24]
- 7 грудня 2023 — Сиротенко Василь Анатолійович. 18 березня 1980, с. Пеніжкове. Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині.[25]
- солдат Антон Крестинський ( "Святий"), розвідник-далекомірник, 22 квітня 2025, у районі Піщаного Куп’янського району через скид вибухівки з російського дрона. На захист країни чоловік став у серпні 2022 року.[26]
- ↑ 40 окрема артилерійська бригада відзначає першу річницю з дня створення. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Первомайську 40-я бригада відзначила другу річницю створення | Музей РВСП. Музей РВСП (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України № 343/2020 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Сухопутних військ Збройних Сил України». Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 24 вересня 2022 року № 667/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
- ↑ а б Російська РСЗВ "Ураган" знищила свою батарею після влучання українського снаряду - Мілітарний. web.archive.org. 16 березня 2023. Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Причіпні гаубиці «Богдана» поповнили арсенал 40-ї артбригади. Мілітарний (укр.). Процитовано 22 липня 2025.
- ↑ ЗСУ отримали перші бронемашини «Джура». Мілітарний (укр.). Процитовано 7 жовтня 2024.
- ↑ Сумські священики доставили благодійну допомогу в зону бойових дій. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ СВЯТКОВІ ЗАХОДИ ПРИСВЯЧЕНІ ВИХОДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А2227 З ЗОНИ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2025. — С. 303—304. — ISBN 978-617-8550-52-3.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Перцев Олександр Володимирович. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
- ↑ Ротар Іван Петрович. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 квітня 2018.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- ↑ Зварищук Роман Михайлович. teplyk-vin.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2019.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
- ↑ У зоні ООС загинув військовослужбовець із Кропивницького. 18.12.2019, 10:30. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Ошурко Михайло Михайлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Олександр Гузовський загинув 6 червня 2022 року у бою з окупантами під Ізюмом. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 28 лютого 2025.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У запеклих боях на Донеччині загинули двоє черкащан.
- ↑ Соболенко, Єлизавета Меньшикова, Марія Солодовнік, Ганна Цьомик, Альона (1 травня 2025). Втрати Харківщини у квітні 2025 року: згадуємо загиблих захисників поіменно. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 29 травня 2025.
- Букет із крупного калібру: артилерія ЗСУ готова зіграти свою роль у звільненні Донбасу. narodna-pravda.ua. Народна правда. 14 серпня 2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- Президент вручив орден «Золота Зірка» сестрі Героя України Сергія Михальчука, а також бойові прапори командирам частин, яким присвоєні почесні найменування. Процитовано 23 серпня 2020.
| Роди військ |  | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Оперативні командування | |||||||||||||||||
| Корпуси | |||||||||||||||||
| Бригади |
| ||||||||||||||||
| Полки |
| ||||||||||||||||
| Батальйони |
| ||||||||||||||||
| Навчальні заклади | |||||||||||||||||
| Навчальні центри | |||||||||||||||||
| Міжнародні підрозділи | |||||||||||||||||
