Нововітебське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:05, 19 грудня 2021, створена 37.133.5.176 (обговорення) (Поправки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нововітебське
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Вакулівська сільська громада
Облікова картка Нововітебське 
Основні дані
Населення 56
Поштовий індекс 53170
Телефонний код +380 5650
Географічні дані
Географічні координати 47°58′30″ пн. ш. 33°53′23″ сх. д. / 47.97500° пн. ш. 33.88972° сх. д. / 47.97500; 33.88972Координати: 47°58′30″ пн. ш. 33°53′23″ сх. д. / 47.97500° пн. ш. 33.88972° сх. д. / 47.97500; 33.88972
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Місцева влада
Адреса ради 53170, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Вакулове, вул. Центральна, 22
Сільський голова Горбунов Володимир Павлович
Карта
Нововітебське. Карта розташування: Україна
Нововітебське
Нововітебське
Нововітебське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Нововітебське
Нововітебське
Мапа
Мапа

Новові́тебське — село в Україні, у Вакулівській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області. Населення — 56 мешканців.

Географія

Село Нововітебське знаходиться на березі річки Жовтенька, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Михайлівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Новоподільське. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія

Село було єврейською землеробською колонією.

Станом на 1886 рік в колонії Ново-Вітебськ Ново-Миколаївської волості Херсонського повіту мешкало 934 особи, налічувалось 66 дворів, існували єврейський молитовний будинок, 3 лавки[1].

Єврейське населення замордовано нацистами під час окупації у Другу світову війну.

Джерела

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)