Баштанка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баштанка
Герб Баштанки Прапор Баштанки
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Баштанський район
Громада Баштанська міська громада
Код КАТОТТГ: UA48020010010072548
Засноване 1806 (218 років)
Статус міста з 1987 року
Населення 12 180 осіб (01.01.2022)[1]
Площа 7.14 км²
Густота населення 1770 осіб/км²
Поштові індекси 56100—56109
Телефонний код +380-5158
Координати 47°24′10″ пн. ш. 32°26′39″ сх. д. / 47.40278° пн. ш. 32.44417° сх. д. / 47.40278; 32.44417Координати: 47°24′10″ пн. ш. 32°26′39″ сх. д. / 47.40278° пн. ш. 32.44417° сх. д. / 47.40278; 32.44417
Назва мешканців баштанча́нин
баштанча́нка
баштанча́ни
День міста 16 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Явкине
До станції 11 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 60 км
 - автошляхами 65 км
Міська влада
Рада Баштанська міська рада
Адреса 56100, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 38
Вебсторінка bashtanka.org.ua. 
Міський голова Олександр Береговий

Баштанка у Вікісховищі

Карта
Баштанка. Карта розташування: Україна
Баштанка
Баштанка
Баштанка. Карта розташування: Миколаївська область
Баштанка
Баштанка
Мапа

Башта́нка (до 1928 року — Полтавка) — місто в Україні, адміністративний центр Баштанської міської громади та Баштанського району Миколаївської області.

Географія[ред. | ред. код]

Місто Баштанка розташоване за 66 км від обласного центру, у Причорноморській низовині, на березі річки Балка Баштанка, у східній частині Миколаївщини. Найближча залізнична станція Явкине (за 11 км). Через місто пролягає автошлях національного значення Н11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв).

Клімат[ред. | ред. код]

У місті помірно континентальний клімат. Середня температура січня становить –3 °С, липня — +24 °С. Середньорічна кількість опадів — близько 515 мм.

Кліматограма Баштанки
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
39
 
 
1
−5
 
 
32
 
 
3
−4
 
 
40
 
 
9
−1
 
 
42
 
 
16
5
 
 
54
 
 
23
11
 
 
63
 
 
27
16
 
 
46
 
 
29
19
 
 
40
 
 
29
18
 
 
46
 
 
23
13
 
 
35
 
 
15
7
 
 
39
 
 
8
2
 
 
39
 
 
3
−2
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 515 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.) [2]


Назва[ред. | ред. код]

Стела біля селища Баштанка, що нагадує повстанську Баштанську республіку

У 1928 році село Полтавка перейменоване в Баштанку, на честь повстанської Баштанської республіки[3].

У 2019 році УІНП додав місто до переліку населених пунктів, які мають бути перейменовані, відповідно Закону України про декомунізацію[4].

Історія[ред. | ред. код]

Баштанка заснована на початку XIX століття переселенцями — переважно державними селянами та козаками з Полтавщини та Чернігівщини. Пізніше тут осідало чимало селян, які втекли з кріпацтва. Походження назви населеного пункту пов'язують із першими поселенцями, серед яких більшість була нібито з Полтавщини[джерело?].

У XIX столітті Баштанка була центром Полтавської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1886 рік в Баштанці мешкало 2846 осіб, налічувалось 702 подвір'їв, діяв православна церква, село мало земську поштову станцію, 12 лавок. Щороку в селі влаштовувалися два ярмарки, щопонеділка працював базар[5].

У роки Української революції (1917—1921) село Полтавка було центром антиденікінського селянського повстання, коли була проголошена Баштанська республіка. Республіка була сформована з ініціативи лівих українських партій (боротьбистів) у союзі з місцевими більшовиками. Мала постійні військові формування. Проіснувала близько 2 місяців. 12 листопада 1919 року знищена білими військами під командуванням генерала О. Я. Слащова.

З 1926 року Баштанка є районним центром однойменного району.

У 1963 році Баштанка отримало статус селища міського типу, а 1987 року — статус міста районного значення.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області», утворена та затверджено склад Баштанської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, місто набуло статусу адміністративного центру новоутвореного Баштанського району[6].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

1 березня 2022 року Територіальна оборона та мешканці міста вступили в бій з російськими окупантами. Внаслідок бою по захисту міста загинуло 6 вояків Територіальної оборони. В ніч з 1 на 2 березня, знову російські війська колоною вирушили на місто Баштанка зі сторони Березнегувате. Військовослужбовцями місцевого батальйону ТрО було прийнято рішення зробити засідку в селі Добре, на переїзді залізничної станції Явкине. Після утворення затору, їх буде легко знищити, тому туди відправили трьох військових на трофейній автівці. За твердженням очевидців (працівників Явкинського елеватора), що після пострілу гранатометів, колона зупинилась і повернула в бік станції Лоцкине. Так звичайними трьома бійцями ТрО було змінено маршрут наступу, що запобігло районний центр від окупації. 2 березня 2022 року мешканці Баштанку не дали шансу російським окупантам захопити місто, а також знищили комплекс «Панцир-С»[7]. За 11 днів війни вояки тероборони Баштанки знищили три СЗРГК «Панцир» окупантів[8]

З метою здійснення прориву, росіяни постійно здійснювали бомбардування міста, переважно системами залпового вогню «Град» та «Ураган». Також були поодинокі випадки застосування систем «Смерч» та ракет «Торнадо-С». 13 березня 2022 року, у вихідний день, місто зазнало авіаудару. Знищено чисельну кількість будинків та нежитлових приміщень. Були жертви серед місцевих мешканців.

19 квітня 2022 року, внаслідок ракетного удару, було пошкоджено міську районну лікарню. 5 липня 2022 року російські окупанти завдали по місту 6 ракетних ударів, три з них були збиті ППО, решта пошкодили будинок адміністрації та сирзавод[9].

Загалом після обстрілів міста та громади, залишилось дуже велика кількість вибухонебезпечних предметів, які мали велику загрозу для населення міста та району. За словами місцевих мешканців, першим за розмінування взявся місцевий житель Сергій Коряка, який мав досвід з попередньої служби в миротворчому підрозділу по розмінуванню в ООН.[10]

Населення[ред. | ред. код]

Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська
95,03 % 4,09 % 0,29 %

Економіка[ред. | ред. код]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Палац культури

Баштанка поділяється на 5 мікрорайонів. У місті функціонують: дві середні загальноосвітні школи, гімназія, професійний ліцей (колишнє — ПТУ№ 9), Будинок культури, музична школа та кінотеатр.

Релігія[ред. | ред. код]

  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ
  • Церква Святого Миколая Чудотворця УПЦ МП

Особистості[ред. | ред. код]

Уродженці міста:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Баштанка «Climate-Data.org» (англ.)
  3. Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 159—160
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Жителі Баштанки відібрали у російських окупантів і спалили комплекс «Панцир-С» вартістю $15 млн, — Філатов. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  8. Бійці тероборони Баштанки знищили третій за 11 днів СЗРГК «Панцир» окупантів. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  9. Окупанти випустили 6 ракет по Баштанці, у Миколаєві зруйновано житлові будинки. Процитовано 5 липня 2022. 
  10. Розмінування Миколаївщини: безстрашний мешканець Баштанки голіруч розміновує поля та лісосмуги (відео). 
  11. Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 
  12. Корольов Геннадій Олександрович. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020. 
  13. Gennadii Korolov. huri.harvard.edu (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]