Снігурівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Снігурівка
Coat of arms of Snihurivka.png Flag of Snihurivka.gif
Герб Снігурівки Прапор Снігурівки
Кредитне товариство1.jpg
Паровий млин у Снігурівці (у березні 2013).jpg
Пам'ятний знак Снігурівка.jpg
На берегу Ингульца. - panoramio.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Баштанський район
Громада Снігурівська міська громада
Засноване 1812 (210 років)
Статус міста з 1961 року
Населення 12,045 (01.01.2022)[1]
Площа 7.58 км²
Густота населення 1694 осіб/км²
Поштові індекси 57309
Телефонний код +380-5162
Координати 47°07′15″ пн. ш. 32°47′59″ сх. д. / 47.12083° пн. ш. 32.79972° сх. д. / 47.12083; 32.79972Координати: 47°07′15″ пн. ш. 32°47′59″ сх. д. / 47.12083° пн. ш. 32.79972° сх. д. / 47.12083; 32.79972
Водойма р. Інгулець
Назва мешканців снігурівча́нин
снігурівча́нка
снігурівча́ни
День міста перша неділя жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Снігурівка
До районного центру
 - автошляхами 58 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 70 км
Міська влада
Адреса 57300, Миколаївська обл., Баштанський р-н, вул. 200-річчя Снігурівки, 124
Вебсторінка Снігурівська міська рада
Міський голова Інна Бойко

Commons-logo.svg Снігурівка у Вікісховищі

Карта
Снігурівка. Карта розташування: Україна
Снігурівка
Снігурівка
Снігурівка. Карта розташування: Миколаївська область
Снігурівка
Снігурівка

Снігурі́вка — місто в Україні, адміністративний центр Снігурівської міської громади Баштанського району Миколаївської області[2]. Залізничний вузол. До 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Снігурівського району[3].

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Інгульці (притока Дніпра), у Причорноморській низовині, в басейні нижньої течії річки Інгулець, що є правою притокою Дніпра у нижній течії.

До 1960-х років діяло річкове судноплавство. Висота над рівнем морем — 45  м[4]. Належить до степової природно-географічної зони.

Клімат помірно-континентальний із м'якою, малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом.

Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 350 мм.

Ґрунти: південні чорноземи, темно-каштанові, каштанові.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Кобзарці Павло-Мар'янівка Компасна роза
Новопетрівка, Любине, Широке Пн Василівка, Павлівка
Зх    'Снігурівка'    Сх
Пд
Афанасіївка, Нововасилівка Івано-Кепине, Юр'ївка

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

На правому березі річки Інгулець восени 1812 року зупинились 12 сімей переселенці із сіл Снігурівка та Ненайдековка Климовицького повіту Могилевської губернії. Оскільки серед поселенців була більшість із Снігурівки, то вирішили село так і назвати — Снігурівка.

Станом на 1886 рік у селі Засельської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкала 2181 особа, налічувалось 310 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська станція та 2 лавки[5], 1307 осіб, 253 двори, молитовний будинок, школа, 2 лавки.

Українська революція[ред. | ред. код]

Після Лютневої революції у квітні 1917 року волосний з'їзд землеробів тимчасовий уряд у прагненні вести війну до переможного кінця. Наприкінці квітня робітники залізничної станції оголосили страйк, вимагаючи включити до складу волосного громадського комітету представника від залізничників, і домоглися успіху. Протягом Української революції Снігурівка частиною проголошеної ІІІ Універсалом Української Народної Республіки.

Під час Першої радянсько-української війни опиняється під більшовицькою окупацією. У березні 1918 році до села увійшли союзні Гетьманському уряду німецько-австрійські війська. Невдовзі їх змінили франко-грецькі інтервенти.

Наприкінці лютого 1919 року більшовицькі частини захопили Снігурівку, однак уже в травні їх вибило військо Матвія Григор'єва. А в серпні того ж року село захопила Добровольча армія А.Денікіна. У жовтні загін висунських повстанців на чолі з Ларіоном Завгороднім відбив денікінців, однак незабаром повстанців вибив із села білогвардійський 42-й Донський полк. Лише наприкінці січня 1920 року село зайняли частини 41-ї дивізії Червоної армії, край надовго опинився під контролем радянської влади.

Радянський період[ред. | ред. код]

У березні 1923 року утворився Снігурівський район Херсонського округу Одеської губернії. Того року з числа середняків і незаможних селян організувалося тракторне товариство. Подальший промисловий розвиток Снігурівки продовжувася.

У роки Голодомору Снігурівка, район як і вся, охоплена голодом, УРСР дуже постраждала в ці часи. Плани хлібозаготівель постійно переглядались у бік збільшення. Неспроможність селянства впоратися з неадекватно поставленими перед ним завданнями, зокрема через несприйнятливі погодні умови, з одного боку і рішуче прагнення владних органів силоміць забирати зерно, щоб виконати ці плани, — призвели до великої смертності селян від голоду.

Під час Другої світової війни населений пункт опиняється під німецькою окупацією. У березні 1944 року радянським командуванням в районі Снігурівки була проведена одна із значних операцій Другої світової війни, яка отримала назву Березнегувато-Снігурівської. Снігурівка знову перейшла під контроль радянських військ. Із 1520 громадян Снігурівки, які пішли на фронт, в рідні місця повернулося тільки 680. Снігурівці з повагою зберігають в пам'яті імена загиблих земляків та тих, хто бився за їхнє місто. У Снігурівці встановлено 4 пам'ятника загиблим воїнам.

У Незалежній Україні[ред. | ред. код]

Кінець ХХ — початок ХХІ століття[ред. | ред. код]

У травні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію АТП-14830, районного агрохімії, заводу будівельних матеріалів і районної сільськогосподарської техніки, в липні 1995 року було прийнято рішення про приватизацію заводу залізобетонних виробів, ремонтно-механічного заводу, спеціалізованих АТП-1411, ПМК No 25, ПМК No 136, радгоспів «Приозерний» та «Інгулецький».

24 листопада 2015 року Снєгірьовська міська рада під час декомунізації перейменувала проспекти, вулиці, площі, проїзди в місті.

12 вересня 2019 року на головній алеї, що веде до Снігурівської районної гімназії, встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку. Крім встановлення пам'ятника, було приведено до ладу і весь сквер. Це стало можливим після отримання Снігурівським районом 300 тисяч грн на благоустрій відповідної території.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Снігурівського району, місто увійшло до складу Баштанського району[6].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В ході російського вторгнення в Україну, 1 березня російські війська рухалися до міста. Місцеві жителі перегородили в'їзд техніки, взяли кількох окупантів у полон.[7] 3 березня навколо міста почалися бої.[8] 19 березня Снігурівку окупували російські війська, перед тим місто обстріляли[9]. 25 березня внаслідок російського обстрілу зруйновано школу. 27 березня бої продовжувалися, російські війська відійшли на околиці, проте ЗСУ продовжили оборону частини міста.[10] 19 липня ЗСУ повідомили, що українська авіація завдала удару по окупантах в районі Снігурівки.[11]

10 листопада 2022 року 131-й розвідувальний батальйон ЗСУ звільнив Снігурівку від російських окупантів.[12] 13 листопада в місті було відновлено мобільний зв'язок[13], з 14-го — відновлено подачу води[14]. В'їзд до міста обмежили щонайменше до 24 листопада[15].

Населення[ред. | ред. код]

У Снігурівці, станом на 1 січня 2022 року, мешкало 12,045 осіб[16].

Мовний склад населення (2001)
українська мова російська білоруська молдовська
84,65 % 14,45 % 0,29 % 0,27 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Стадіон «Колос»

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

У місті функціонують: районний будинок культури, стадіон з трибунами на  1500 місць, Відділ РАГСу, відділення банків «ПриватБанк» та «Ощадбанк», Центральна районна лікарня, КП «Снігурівський ринок», пошта, Центральна районна бібліотека, Будинок творчості дітей та юнацтва, Будинок культури. Заклади освіти: два дошкільні виховні  заклади — дитячі садки № 1 та № 2, Снігурівська районна гімназія імені Тараса Шевченка, ЗОШ № 1 І—III ст., ЗОШ № 2 І ст., ЗОШ № 3 І—III ст., ЗОШ № 4 І—III ст., ліцей № 34, дитяча юнацька спортивна школа, професійно-технічне училище.

У місті друкують районну громадсько-політичну газету «Вісті Снігурівщини».

Транспорт[ред. | ред. код]

Фізична відстань до Києва — 383 км. Відстань та час в дорозі автомобільним транспортом наведено у таблиці[17]:

Пункт призначення Відстань
між автостанціями, км
Час в дорозі
Відстань до великих міст:
1 Київ 547 7 год. 19 хв.
2 Херсон 58,6 1 год. 2 хв.
3 Миколаїв 69,5 1 год. 19 хв
4 Кривий Ріг 129 2 год. 15 хв.
5 Одеса 202 3 год. 22 хв.
6 Запоріжжя 274 4 год. 55 хв.
7 Дніпро 275 4 год. 25 хв.
8 Березнегувате 33,3 35 хв.
Районні центри:
9 Баштанка 58 1 год. 00 хв.
10 Каховка 116 1 год. 50 хв.

Пасажирські поїзди, що прямують через місто[18]:

Маршрут сполучення Періодичність курсування
102/101 Київ — Херсон Цілий рік
125/126 Рахів — Івано-Франківськ — Миколаїв Цілий рік
142/141 Одеса — Маріуполь Цілий рік
318/317 «Таврія» Одеса — Запоріжжя Скасований з 25.10.2020
376/375 Херсон — Харків Скасований
869/870 Апостолове — Миколаїв-Вантажний Цілий рік
161/162 Київ — Миколаїв За вказівкою
252/251 Одеса — Дніпро За вказівкою
Каховка — Миколаїв-Вантажний Приміські поїзди

Вулиці[ред. | ред. код]

Снігурівська міська рада, на виконання Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII від 9 квітня 2015 року[19], вирішила перейменувати деякі вулиці, провулки, площу і мікрорайон м. Снігурівка.

Були змінені такі назви вулиць:

Попередня назва Сучасна назва
вулиця Ватутіна вулиця Зоряна
вулиця Воровського вулиця Тиха
вулиця Дзержинського вулиця Горіхова
вулиця Жовтнева вулиця Жовтнева (з нагоди заснування міста у жовтні 1812 року)
вулиця Калініна вулиця Калинова
вулиця Кірова вулиця Вишнева
вулиця Котовського вулиця Привокзальна
вулиця Комсомольська вулиця Братня
вулиця Коцюбинського вулиця Михайла Коцюбинського
вулиця Леніна вулиця Центральна
вулиця Орджонікідзе вулиця Лугова
вулиця Постишева вулиця Волошкова
вулиця Павлика Морозова вулиця Квіткова
вулиця Радгоспна вулиця Світла
вулиця Фрунзе вулиця Весняна
вулиця Червоногвардійська вулиця Янтарна
вулиця Червоноармійська вулиця лікаря Горбурова
вулиця Щорса вулиця Бузкова
вулиця Крупської вулиця Паркова
провулок Комсомольський провулок Братній
провулок Червоногвардійський провулок Янтарний
провулок Червоноармійський провулок Дитячий
площа ім. В. І. Леніна площа Центральна
мікрорайон «Соцмістечко» мікрорайон «Сонячний»

Рішення набуло чинності 24 листопада 2015 року[20]. У 2016 році розпорядженням голови Миколаївської ОДА у місті перейменовано ще низку вулиць[21].

Економіка[ред. | ред. код]

Будівля кредитного товариства початку XX століття

В радянські часи були Ремонтно-механічний завод і завод залізобетонних виробів, харчова промисловість.

Впродовж 19511963 років біля Снігурівки побудовано Інгулецьку зрошувальну систему[22].

У 2018 році філією «Снігурівська птахофабрика» ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС» розпочато роботи з реконструкції приміщень для утримання птиці. Підприємство спеціалізується на виробництві курячих яєць. У січні-лютому 2019 року введено в дію 4 корпуса проєктною потужністю 150 тис. голів птиці, до кінця 2019 року — 350 тис. голів птиці. Очікуваний обсяг виробництва продукції за рік — 113 млн яєць[23].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Снігурівська територіальна громада // Децентралізація в Україні. — Дата звернення: 05.10.2021.
  3. Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ : [арх. 31 серпня 2021 року] // Голос України. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 05.10.2021. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  4. Снігурівка— Загальна інформація про місто. mistaua.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. 
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Ситуація в Миколаєві прямо зараз: що відбувається в місті. РБК-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. 
  8. За словами місцевих жителів на території Снігурівської громади йдуть бої з російськими військами [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
  9. Маленьке селище з гарною назвою: історія і сучасність миколаївської Снігурівки - mykolaiv-future.com.ua. 12 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  10. «У Снігурівці досі точаться бої», — Сєнкевич [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]. www.0512.com.ua. 27 березня 2022.
  11. Сергій Чудновцев (19 липня 2022). На південному напрямку українські військові знищили 65 окупантів та 12 одиниць техніки. НВ. 
  12. Українські бійці повідомили про звільнення Снігурівки
  13. У звільненій Снігурівці з'явився мобільний зв'язок. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 листопада 2022. 
  14. У Снігурівці відновлять водопостачання у тестовому режимі: названо дату. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 листопада 2022. 
  15. В’їзд та виїзд у звільнену Снігурівку обмежили ще на 10 днів: в чому причина. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 листопада 2022. 
  16. Україна / Ukrajina
  17. Карти Google. Карти Google. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 16 лютого 2016. 
  18. Розклад руху призначених пасажирських поїздів // Офіційний вебсайт Укрзалізниці. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016. 
  19. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» | Офіційний вебсайт УІНП. www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016. 
  20. avtor. В Снігурівці перейменували деякі вулиці та мікрорайон | СНИГ. snigyrivka.info. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016. 
  21. Розпорядження голови — Миколаївська обласна державна адміністрація. www.mk.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  22. Історія УКІЗС : [арх. 10.12.2017] // Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. — Дата звернення: 11.08.2018. — Цитата: «З метою отримання гарантованих врожаїв, керівництвом держави було прийнято рішення щодо будівництва на півдні Миколаївської та заході Херсонської областей Інгулецької зрошувальної системи (ІЗС), яке було розпочато в 1951 році... Будівництво ІЗС тривало по 1963 рік».
  23. Снігурівська птахофабрика відновлює свою роботу. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 лютого 2019. 
  24. Світла пам'ять!. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]